Життя учня – це завжди очікування свята. Проте, будь-якому святу передують будні. А це для школярів означає – гарно підготуватися до уроків, отримати міцні знання з предметів.
Ось таким святом та перевіркою знань учнів з німецької мови стала зустріч із голландськими гостями. Подружжя Бішоп завітало до карпилівських школярів. Учні зустріли їх із хлібом-сіллю на вишитому українському рушничкові. Маленька третьокласниця - гід Анна Прокопчук провела екскурсію школою.
Гостям сподобалися пісні у виконанні учнів. А бесіда за круглим столом принесла задоволення одинадцятикласникам і гостям. Спілкувались тільки німецькою мовою. Багато цікавого дізналися гості та учні одне про одного. Роман Потєєв після уроку сказав: "Спочатку я боявся подолати мовний бар'єр, але потім бесіда принесла мені задоволення."
Ян і Хея Бішоп були раді спілкуванню з учнями і
... Читать повну новину
Війна, розв’язана російським агресором, на жаль, набуває затяжного характеру – такою запрограмували її кремлівські ініціатори та організатори, тож наше військо, яке протистоїть загарбникам, входить в зиму в сирих, холодних окопах, землянках та бліндажах. Вже вдарили перші осінні приморозки, тож про комфорт наших захисників, які нині на передовій, говорити не доводиться, але наш обов’язок зробити все можливе, аби вони змогли не тільки протистояти холодам, що насуваються, а й зберігали високу бойову готовність в умовах зими. Для цього наших солдат потрібно забезпечити насамперед теплим зимовим одягом.
І це повсюдно робиться, і в нашому районі в тому числі. Уже закуплено і відправлено в зону бойових дій 34 комплекти зимового обмундирування для наших земляків, які нині виконують свій найвищий громадянський обов’язок у зоні АТО.
Частину теплих речей було роздано д
... Читать повну новину
30 вересня 2014 року, коли сонечко сіло за обрій, Купельська земля зустрічала свого героя Кущука Леоніда Васильовича, який з 10 квітня перебував у зоні АТО, служив у 51 механізованій бригаді. Доля водила його землями Дніпропетровщини, Донеччини, Луганщини та інших територій, кожен день він підставляв свою голову під кулі. Пережив контузію, але, маючи велику силу волі, патріотизм, пішов воювати далі. І ось Іловайськ, полон. Але про це дружина, рідні, громада довідалися пізніше. Перед цим були тижні невідомості, ніхто не знав де солдат.
Не знаходячи собі місця, брат Анатолій вирішив їхати шукати Леоніда, і під час цих пошуків виявив, що брат у полоні в сепаратистів. Довгі дні чекання.
І ось 27 вересня 2014 року Леонід опинився в списку 30-ти визволених військово-зобов’язаних. Радості не було меж. І вже Анатолій мчить по брата.
Чекаючи свого героя, думали він буде зморений
... Читать повну новину
Наша унікальна поліська природа щедро оспівана в піснях, поезіях, у прозі. Ми маємо справжні райські куточки, варті творчості поетів, композиторів, художників. Але чи шануємо ми Богом дану нам землю? На жаль, не завжди. Прикладів таких безліч – вони щодня на очах кожного з нас. Проте радує те, що відбуваються якісні зміни у свідомості наших земляків, особливо серед молоді.
Саме завдяки ініціативі рокитнівської молоді у суботу, 4 жовтня, була проведена акція з прибирання зони відпочинку на Осницькому водосховищі в урочищі Старики. Акцію, звичайно ж, підтримала наша районна влада (активну участь у прибиранні взяли голови районної ради та райдержадміністрації Руслан Дубовець і Світлана Пахнюк), підприємці, працівники управління водного господарства на чолі зі своїм керівником Василем Климончуком, члени Всеукраїнського громадського об’єднання УНСО та ФСКі «Вперед», фін
... Читать повну новину
Віра, Надія, Любов – головні християнські чесноти, які несуть у буття ідеали добра, співчуття та мудрості. Мабуть, не випадково вони стали покровительками свята усиновлення, яке припадає саме на їх день – 30 вересня.
Відзначення Дня усиновлення відбувається в Україні на державному рівні. Дуже гарні традиції його проведення склалися у нашому районі. Щороку служба у справах дітей та молоді райдержадміністрації організовує для дітей, їх прийомних батьків справжнє свято, якого малеча чекає з нетерпінням і яке запам’ятовується надовго. Так було і у середу, 1 жовтня. У просторому сесійному залі селі селищної ради зібралися практично всі прийомні батьки, усиновителі і, звичайно ж, діти, які знайшли своє щастя, повноцінне дитинство завдяки доброті сердець небайдужих людей.
Атмосфера заходу була чудовою. Батьків та дітей вітали й бажали добра і щастя начальник служби у спра
... Читать повну новину
Відкрита першість Рівненської
ДЮСШ №5 з вільної боротьби серед юнаків та дівчат
У Рівному 27 вересня пройшла відкрита першість Рівненської ДЮСШ №5 з вільної боротьби серед 106 юнаків та дівчат з Рокитнівського, Сарненського, Рівненського, Дубнівського, Березнівського, Здолбунівського районів та міста Рівне. Рокитнівчани виступили добре. Маємо чемпіонів та призерів.
ДІВЧАТА
У ваговій категорії до 52 кілограмів чемпіонкою Рівненщини стала Анастасія Лозян. Вона отримала у фіналі чисту перемогу над кандидатом в майстри спорту з Рівненського району.
Юлія Лесковець програла подрузі у півфіналі і зайняла третє місце.
Дівчата є учнями Рокитнівської школи-ліцею (колишня школа №2) та вихованками «колосовського» тренера Володимира Васильчука.
ЮНАКИ
Те, що борці-рокитнівчани, як і дівчата, є одними з найс
... Читать повну новину
Минулої середи та четверга відбувся завершальний 22-ий тур чемпіонату району з футболу, однак він хоч і останній, не сказав свого останнього слова про визначення місць як у верхній, так і у нижніх рядках турнірної таблиці. І вся справа в перенесених і не зіграних поєдинках, яких згідно з правилами змагань і здорового глузду до останнього туру і бути не повинно. Більше того, у ФК «Рокитне» таких матчів аж два, тож, переслідуючи «Зорю», яка вже завершила чемпіонат, рокитнівчанам неважко підрахувати, що в усіх іграх їм потрібно тільки вигравати, або ж умовити суперників програти ці матчі, адже їм, кажучи спортивною лексикою, «нічого не світить».
«Свободі» з Гаївки будь-які медалі чемпіонату також «не світили», однак на останній свій матч із «Зорею» вони вийшли командою зібраною і налаштованою на перемогу, яка б дала Гаїв
... Читать повну новину
Схиляюся перед нашими рокитнівчанами, які у цей тяжкий для країни час згуртувалися, об’єдналися і надали армії колосальну допомогу. Щоразу, коли ми звітуємо перед районом про надходження на Благодійний рахунок та про спрямування коштів, розмірковую про те, як у нас все продумано і організовано. Як відповідально ставляться до всіх питань, що стосуються наших бійців, громадські активісти. А те, який патріотизм, свідомість і розуміння проявляють мешканці району, не перестає вражати. Це стосується як збору продуктів, так і грошей. У кожному номері ми пишемо про людей, вчинки яких варті захоплення. Отож, сьогодні чергова історія.
Так сталося, що з Валентиною Романенко ми зустрілися у переддень професійного свята освітян. Тому, їй, педагогу з багаторічним досвідом, висловлюємо особливу повагу як з цієї нагоди, так і з приводу самої зустрічі. Як вже неодноразово траплялося, до Ганни Ковальч
... Читать повну новину
У п’ятницю, 19 вересня, вже вкотре від початку сумнозвісних подій, на схід з Карпилівки вирушили з гуманітарною місією Олександр Бричка та Вадим Вус. Ліки, теплий одяг для солдатів, предмети першої необхідності… полетіли на зранену землю і дитячі малюнки зі щирими словами підтримки і захоплення: «Ми пишаємось Вашим подвигом!», «Повертайтеся живими», «Нехай Бог Вас охороняє», «Герої не вмирають!», – такі вислови адресували нашим захисникам учні Карпилівської ЗОШ, сподіваючись, що вони піднімуть бойовий дух воїнів і допоможуть пережити злигодні воєнного часу.
Передавши малюнки Вадиму Миколайовичу, учні 7-А класу, незважаючи на досить пізній час (після уроків у другу зміну), вирушили за село, щоб довести не словами, а ділом, що вони, хай і малі, проте українці.
Але все по порядку. На класних зборах Юлія Прокопчук запроп
... Читать повну новину
Ці слова щоразу виринають з моєї пам’яті, коли мова заходить про педагогів. Бачу перед собою плакат з гарним шрифтом наступного змісту: «Посередній вчитель пояснює. Добрий вчитель навчає. Прекрасний вчитель надихає». Я так і не довідалася, кому належить цей афоризм, проте, згадуючи його, щиро бажаю учням, щоб їм щастило на прекрасних освітян. Зізнаюся, що в цьому відношенні доля завжди була прихильною до мене як в час навчання, так і тепер, коли присвячую людям цієї професії нариси. В черговому із них, я розповім про вчительку, яка минулоріч захищала честь своєї школи і всієї Рокитнівщини на рівні області і країни. Вона симпатична і скромна, витончена і стильна, заворожує співрозмовника ніжним голосом і привітною посмішкою. Діти люблять таких вчителів вже за зовнішність. А коли вона вміє піднести ще й урок до рівня мистецтва, то приречена на обожнювання...
Ні
... Читать повну новину
Учитель – це творець дитини, який в країну Знань веде. Він є творець майбутньої Людини, і України світлий шлях він прокладе. Напередодні свята – Дня вчителя, хочемо розказати про свою улюблену, добру, щиру, розумну, справедливу, завжди усміхнену вчительку Валентину Іванівну Борисовець, яка сьогодні вже на заслуженому відпочинку. Валентина Іванівна присвятила педагогічній роботі 44 роки.
Народилась наша вчителька в Гребінківському районі Київської області. Закінчивши школу, поступила в Корсунь-Шевченківське педагогічне училище. За направленням приїхала працювати в наше село Більськ у 1969 р. вчителем початкових класів.
Полюбили її жителі села, учні, адже одразу було видно що це учитель від Бога. З першого дня вона відкрила своє серце нам — учням, а ми їй — своє. Завжди з радісною усмішкою зустрічала своїх учнів. І та усмішка передавалась на
... Читать повну новину
В середу, 24 вересня, свою другу поспіль перемогу святкували на «Ювілейному» ветерани рокитнівського «Полісся». На цей раз перемогли вони своїх одвічних і затятих сусідів – футболістів дубровицької «Горині».
Матчі з участю цих двох суперників, будь-то: дитячі, юнацькі, ветеранські, дорослих чи юніорів вирізняються своєю безкомпромісністю, жорсткою, але не жорстокою боротьбою, волею обох команд до перемоги. І не важливо, в яких лігах в той чи інший момент грають суперники і на яких полях грають команди – в себе дома, на нейтральному полі чи в гостях. До речі, ця футбольна «заруба» Рокитного та Дубровиці перемістилась і на інші ігрові види спорту і навіть (не дивуйтесь!) на шашки та шахи.
Щодо ходу самого матчу, то
... Читать повну новину
За програмою обласних сільських спортивних ігор Рівненщини у м. Корець відбулись змагання під назвою «Урожай 2014», які включали:
- міні-футбол (ветерани);
- легка атлетика (ветерани) за програмою: біг 60 м.; метання гранати; стрибок з місця у довжину.
- «Cпортивна сім’я» за програмою: біг 100 м., метання гранати , стрибок з місця у довжину ;
- легкоатлетичний крос
... Читать повну новину
Рокитнівчанин Ігор Рогульчик, який нещодавно прийшов у відпустку з зони АТО, розповідає як у хвилини затишшя нашим бійцям приємно було читати листи та розглядати малюнки написані й намальовані дітьми. Їх простота, дитяча щирість та наївність викликали сльози вдячності, відчуття того, що їх важка воєнна ноша, ратний труд не забуті, їх пам’ятають та високо цінують не тільки дорослі, а й діти молодшого шкільного віку і навіть вихованці дитячих садочків. Це дуже піднімало бойовий дух наших солдат там, на передовій, але вистачало цих листів та малюнків не всім воякам.
Під час відпустки Ігор Рогульчик разом зі своїм товаришем Андрієм Ничипорчуком займаються специфічною волонтерською роботою. Вони співпрацюють з усіма педагогічними колективами навчальних закладів Рокитного й організовують писемну та, якщо так можна сказати, художню творчість дітей, а дитячі роботи відправляють н
... Читать повну новину
Народився 28 травня 1986 року в селі Нетреба Рокитнівського району Рівненської області. Навчався в Нетребській ЗОШ І-ІІ ступенів, яку закінчив у 1995 році. З 1998 року по 2000 рік ніс строкову службу в рядах Збройних Сил України у м. Львові в танкових військах. Деякий час працював у Борівському лісництві різноробочим.
10 квітня 2014 року був мобілізований до лав Збройних сил України в м. Володимир-Волинськ у 51-шу механізовану бригаду.
Останній раз вийшов на зв’язок 28 серпня.
Загинув 1 вересня 2014 року у бою під Іловайськом.
Минулого літа кращі представники рокитнівського юнацтва, дружно взявши на спину наплічники, вирушили відкривати нові світи та підкорювати гори. Цього разу ми пройшли Чорногорським хребтом Карпат.
Чорногора — найвищий гірський масив в Українських Карпатах, знаходиться у східній частині Полонинського Бескида з унікальними природними системами. Тут розташована найвища вершина України г. Говерла (2061 м) та ще 5 «двохтисячників», які фіксують гребеневу лінію головного хребта: г. Петрос (2020 м — Закарпаття), г. Ребра (2001 м), г. Гутин-Томнатик (2016 м), г. Бребенескул (2037 м), г. Піп Іван (2020 м).
Через частину Чорногори проходить водоподіл між Прутом і Тисою (багато віків це був одночасно кордон держав, яким належали Галичина і Закарпаття).
Схили хребта вкриті лісом, вище якого розкинулася смуга полонин, жерепу та трав — подекуди з кам&rsquo
... Читать повну новину
13-14 вересня в комунальному закладі «Рівненський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» в програмі ХІХ Спортивних ігор інвалідів Рівненщини відбулися спартакіади серед інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату (настільний теніс, стрільба кульова, армспорт), з вадами слуху (настільний теніс, шашки, стрільба кульова) та з вадами зору (армспорт, шашки), присвячені Дню фізичної культури і спорту. Це було свято спорту, тому, що саме люди з особливими потребами часто нам демонструють справжню незалежність від труднощів і проблем, силу та натхнення жити і творити. З кожним роком зростає кількість учасників цих змагань. Все більше обмежених у можливостях людей заводять міцну дружбу зі спортом. Цього разу учасниками стали понад 50 спортсменів з районів та міст Рівненської області.
Активними та постійними учасниками ігор є спортсмени
... Читать повну новину
О, дорогі товариші,
хіба вам зараз до віршів,
хіба вам зараз до поезій,
хто не вилазить із протезів,
коли повсюди йде війна –
безжальна, підла та страшна?
Тут і дорослі, і малі
лежать на вкраїнській землі,
батьки лежать, лежать їх діти,
а навкруги буяють квіти,
а навкруги – дозріле жито,
а їм би жити, жити, жити…
Куди не глянеш – навкруги
лежать свої і вороги.
Лежать… аж серце ледь не стане –
лежать свої, лежать слов’яни:
Один згорів, один конає…
А мати жде, сім’я чекає.
Лежать, розкидані усі…
Хто таке бачив на Русі?
Та це ж тупа слов’янська зрада –
підняти руку брат на брата.
Тобі це треба, антихристе?
Тобі це треба КаГеБісте?
Моїм народом не забуто,
те, що зробив для нас ти, путо!
І наші знищені
... Читать повну новину
Мабуть, ще у жодній школі нашого району свято першого дзвоника не проходило за присутності такого кола поважних осіб, як у Дертівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Принаймні, нинішнього року.
На свято знань сюди прибув уродженець села Дерть, вихованець цієї школи, а нині віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич. Як сказав у своєму слові до земляків Олександр Максимович, його запрошували на аналогічні заходи у багато престижних вузів України, але обрав своє рідне село, школу, яка дала дорогу в життя. Тут вклонився рідним могилам, зустрів своїх земляків, учителів, які навчили підкорювати життєві висоти. Високе представництво поважних гостей свята доповнили голова Рівненської облдержадміністрації Сергій Рибачок та його заступник Олександр Савчук, голова райдерж-адміністрації Світлана Пахнюк, начальник районного відділу освіти Михайло Кузьмич, під завісу офіційної частини свята встиг прибути
... Читать повну новину
Життя учня – це завжди очікування свята. Проте, будь-якому святу передують будні. А це для школярів означає – гарно підготуватися до уроків, отримати міцні знання з предметів.
Війна, розв’язана російським агресором, на жаль, набуває затяжного характеру – такою запрограмували її кремлівські ініціатори та організатори, тож наше військо, яке протистоїть загарбникам, входить в зиму в сирих, холодних окопах, землянках та бліндажах. Вже вдарили перші осінні приморозки, тож про комфорт наших захисників, які нині на передовій, говорити не доводиться, але наш обов’язок зробити все можливе, аби вони змогли не тільки протистояти холодам, що насуваються, а й зберігали високу бойову готовність в умовах зими. Для цього наших солдат потрібно забезпечити насамперед теплим зимовим одягом.
30 вересня 2014 року, коли сонечко сіло за обрій, Купельська земля зустрічала свого героя Кущука Леоніда Васильовича, який з 10 квітня перебував у зоні АТО, служив у 51 механізованій бригаді. Доля водила його землями Дніпропетровщини, Донеччини, Луганщини та інших територій, кожен день він підставляв свою голову під кулі. Пережив контузію, але, маючи велику силу волі, патріотизм, пішов воювати далі. І ось Іловайськ, полон. Але про це дружина, рідні, громада довідалися пізніше. Перед цим були тижні невідомості, ніхто не знав де солдат.
Наша унікальна поліська природа щедро оспівана в піснях, поезіях, у прозі. Ми маємо справжні райські куточки, варті творчості поетів, композиторів, художників. Але чи шануємо ми Богом дану нам землю? На жаль, не завжди. Прикладів таких безліч – вони щодня на очах кожного з нас. Проте радує те, що відбуваються якісні зміни у свідомості наших земляків, особливо серед молоді.
Віра, Надія, Любов – головні християнські чесноти, які несуть у буття ідеали добра, співчуття та мудрості. Мабуть, не випадково вони стали покровительками свята усиновлення, яке припадає саме на їх день – 30 вересня.
Відкрита першість Рівненської
Минулої середи та четверга відбувся завершальний 22-ий тур чемпіонату району з футболу, однак він хоч і останній, не сказав свого останнього слова про визначення місць як у верхній, так і у нижніх рядках турнірної таблиці. І вся справа в перенесених і не зіграних поєдинках, яких згідно з правилами змагань і здорового глузду до останнього туру і бути не повинно. Більше того, у ФК «Рокитне» таких матчів аж два, тож, переслідуючи «Зорю», яка вже завершила чемпіонат, рокитнівчанам неважко підрахувати, що в усіх іграх їм потрібно тільки вигравати, або ж умовити суперників програти ці матчі, адже їм, кажучи спортивною лексикою, «нічого не світить».
Схиляюся перед нашими рокитнівчанами, які у цей тяжкий для країни час згуртувалися, об’єдналися і надали армії колосальну допомогу. Щоразу, коли ми звітуємо перед районом про надходження на Благодійний рахунок та про спрямування коштів, розмірковую про те, як у нас все продумано і організовано. Як відповідально ставляться до всіх питань, що стосуються наших бійців, громадські активісти. А те, який патріотизм, свідомість і розуміння проявляють мешканці району, не перестає вражати. Це стосується як збору продуктів, так і грошей. У кожному номері ми пишемо про людей, вчинки яких варті захоплення. Отож, сьогодні чергова історія.
У п’ятницю, 19 вересня, вже вкотре від початку сумнозвісних подій, на схід з Карпилівки вирушили з гуманітарною місією Олександр Бричка та Вадим Вус. Ліки, теплий одяг для солдатів, предмети першої необхідності… полетіли на зранену землю і дитячі малюнки зі щирими словами підтримки і захоплення: «Ми пишаємось Вашим подвигом!», «Повертайтеся живими», «Нехай Бог Вас охороняє», «Герої не вмирають!», – такі вислови адресували нашим захисникам учні Карпилівської ЗОШ, сподіваючись, що вони піднімуть бойовий дух воїнів і допоможуть пережити злигодні воєнного часу.
Ці слова щоразу виринають з моєї пам’яті, коли мова заходить про педагогів. Бачу перед собою плакат з гарним шрифтом наступного змісту: «Посередній вчитель пояснює. Добрий вчитель навчає. Прекрасний вчитель надихає». Я так і не довідалася, кому належить цей афоризм, проте, згадуючи його, щиро бажаю учням, щоб їм щастило на прекрасних освітян. Зізнаюся, що в цьому відношенні доля завжди була прихильною до мене як в час навчання, так і тепер, коли присвячую людям цієї професії нариси. В черговому із них, я розповім про вчительку, яка минулоріч захищала честь своєї школи і всієї Рокитнівщини на рівні області і країни. Вона симпатична і скромна, витончена і стильна, заворожує співрозмовника ніжним голосом і привітною посмішкою. Діти люблять таких вчителів вже за зовнішність. А коли вона вміє піднести ще й урок до рівня мистецтва, то приречена на обожнювання...
Учитель – це творець дитини, який в країну Знань веде. Він є творець майбутньої Людини, і України світлий шлях він прокладе. Напередодні свята – Дня вчителя, хочемо розказати про свою улюблену, добру, щиру, розумну, справедливу, завжди усміхнену вчительку Валентину Іванівну Борисовець, яка сьогодні вже на заслуженому відпочинку. Валентина Іванівна присвятила педагогічній роботі 44 роки.
Футбол – чемпіонат області серед ветеранів
За програмою обласних сільських спортивних ігор Рівненщини у м. Корець відбулись змагання під назвою «Урожай 2014», які включали:
Рокитнівчанин Ігор Рогульчик, який нещодавно прийшов у відпустку з зони АТО, розповідає як у хвилини затишшя нашим бійцям приємно було читати листи та розглядати малюнки написані й намальовані дітьми. Їх простота, дитяча щирість та наївність викликали сльози вдячності, відчуття того, що їх важка воєнна ноша, ратний труд не забуті, їх пам’ятають та високо цінують не тільки дорослі, а й діти молодшого шкільного віку і навіть вихованці дитячих садочків. Це дуже піднімало бойовий дух наших солдат там, на передовій, але вистачало цих листів та малюнків не всім воякам.
Минулого літа кращі представники рокитнівського юнацтва, дружно взявши на спину наплічники, вирушили відкривати нові світи та підкорювати гори. Цього разу ми пройшли Чорногорським хребтом Карпат.
13-14 вересня в комунальному закладі «Рівненський регіональний центр з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт» в програмі ХІХ Спортивних ігор інвалідів Рівненщини відбулися спартакіади серед інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату (настільний теніс, стрільба кульова, армспорт), з вадами слуху (настільний теніс, шашки, стрільба кульова) та з вадами зору (армспорт, шашки), присвячені Дню фізичної культури і спорту. Це було свято спорту, тому, що саме люди з особливими потребами часто нам демонструють справжню незалежність від труднощів і проблем, силу та натхнення жити і творити. З кожним роком зростає кількість учасників цих змагань. Все більше обмежених у можливостях людей заводять міцну дружбу зі спортом. Цього разу учасниками стали понад 50 спортсменів з районів та міст Рівненської області.
Мабуть, ще у жодній школі нашого району свято першого дзвоника не проходило за присутності такого кола поважних осіб, як у Дертівській ЗОШ І-ІІ ступенів. Принаймні, нинішнього року.
