Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

         
Меню сайта
Вхід

Пошук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
   

Головна » 2016 » Квітень » 7 » Інтерв’ю
08:47
Інтерв’ю

Як готуватися до таїнств Святої Сповіді і Святого Причастя

 Слово «покаяння»  перекладається з грецької мови як зміна мислення і думок. Коли християнство поширилося по світу, людина змінила мислення і навіть спосіб життя. Святитель Микола Сербський зазначив з цього приводу: «Дивна християнська релігія. Вона зуміла змінити світ без зброї, без військової амуніції…».  І передусім відбулася зміна внутрішнього світу людини.
Про великі таїнства Сповіді і Причастя  ми сьогодні  ведемо духовну бесіду із настоятелем  Свято-Петро-Павлівського храму селища Томашгород протоієреєм Валерієм.

– Отець Валерій, хочу розпочати нашу розмову із сповіді, яку має пройти кожен, хто бажає достойно причаститися. Що це за таїнство, в чому його основна суть?
– Покаяння – це таїнство, в якому Богом прощаються людські гріхи. Потреба в сповіді є у кожної людини. Ми грішимо перед Богом і перед ближніми.  І тому змушені постійно замислюватися над своїм духовним життям. Покаяння — це не простий перелік гріхів, а внутрішні переживання. Це в якійсь мірі сором перед Богом, перед рідними за те, що було не так зроблено чи не так сказано. Готуючись до сповіді, людина має зробити переоцінку життя, передивитися своє минуле. Прикладом може бути історія з жінкою, яка звернулася за порадою до духівника стосовно того, що часто бачить у снах своє минуле гріховне життя. Від того вона дуже страждала. І коли розповіла про це священику, він порадив не мучитися, а сприйняти все як фільм, картину. Мовляв, якщо ти шкодуєш про скоєне, каєшся, значить, у тобі відбулися внутрішні зміни. Якщо ні, гріх у тобі ще живе.
– Як пов’язані між собою таїнства Сповіді і Причастя?
– Сьогодні Таїнство Сповіді відбувається одночасно із Таїнством Причастя. Але це два різних таїнства. І в перші віки християнства вони звершувалися окремо. Люди причащалися без сповіді. А сповідалися, коли відчували потребу. Сповідь і сьогодні повинна так відбуватися. Не треба чекати постів, а сповідатися, коли нагрішив і коли виникає необхідність. Бо на практиці людина, чекаючи посту, забуває за гріх. З часом у неї вже немає таких докорів сумління, як було одразу. І коли приходить піст, вона може каятися вже не так щиро. Ми повинні готуватися до життя вічного. Ніхто не знає ні дня, ні години, коли прийде Син Людський, як говориться у Євангелії  в притчі про десять дів, п’ять із яких були мудрі, тобто були готові до зустрічі із своїм весільним женихом, мали з собою масло у світильниках, а п’ять були нерозумні, не мали у своїх світильниках масла, тобто не були готові. Також ми не знаємо дня своєї смерті.  Отже, маємо завжди жити в любові, злагоді, щоб час нашого відходу не застав нас у гріхах. Тому треба сповідатися одразу після того, як людина зробила гріх.
– Оскільки склалося так, що сьогодні людина іде до Сповіді і водночас до Причастя, то які правила підготовки?
– Той, хто готується до Св. Причастя, повинен глибоко усвідомити свою гріховність, убогість душі, нікчемність перед Богом та свою негідну поведінку. Повинен з усіма примиритися і охороняти своє серце від почуття злоби, роздратування, утримуватися від осуду інших, непотрібних думок та розмов, відмовитися від відвідування розважальних місць, яке може сприяти гріхопадінню. Повинен роздумувати про велич таїнства Причастя Тіла і Крові Христових, перебуваючи, наскільки це можливо, на самоті, і читати Слово Боже та книги духовного змісту.
Окрім того, щоб достойно підготуватися до Святого Причастя існує встановлене Церквою «Правило до Св. Причастя», яке знаходиться у більш повних молитвословах. Воно включає в себе канон покаянний Ісусу Сладчайшому, канон Пресвятій Богородиці та Ангелу Хранителю, канон та молитви до Св. Причастя. Молитви на сон грядущий,  і ранішні – це молитви, які людина повинна читати кожен день. Канони можна читати упродовж певного періоду, в залежності від зайнятості людини або її фізичних можливостей, наприклад, коли людина не може багато читати через хворобу або похилий вік, а зранку — вранішні молитви та молитви до Св. Причастя. Підхід має бути чесний і щирий. Основну увагу людина має приділити внутрішньому стану. Бо можна вичитати все, але коли не уважно і не від душі, то від вичитування не буде ніякої користі.
Маючи бажання приступити до Святої Сповіді і Святого Причастя, людина повинна попросити у Бога побачити свої гріхи, як у молитві преподобного Єфрема Сиріна, яку ми часто чуємо під час Великого посту: «Господи, дай мені побачити мої гріхи і не засуджувати мого брата…».
Якщо сповідь відбулася ввечері, можна повечеряти, але не переїдати. Після півночі їсти заборонено. Якщо людина часто вживає ліки, причиною яких є тяжкі захворювання (наприклад, цукровий діабет), то краще узгодити з духівником. Церква завжди ставиться з розумінням  до людей і йде їм на уступки.
Під час сповіді краще не чекати запитань священика, а самому розповідати все, що гнітить душу, ні в чому себе не виправдовуючи і не перекладаючи провини на інших. Якщо людина думає, що може забути сказати гріх, то можна і записати. Соромитись не потрібно: слід пам’ятати, що ви каєтесь перед Богом, а не перед священиком. Священик є тільки свідком.
– Чи потрібно на сповіді говорити про гріхи,  в яких людина раніше вже каялася і яких більше не повторювала?
– Гріхи, які були зроблені і в яких людина вже сповідалася і вони вже не повторювалися, можна не говорити на сповіді, але якщо вони її мучать, то, звісно, можна говорити. Каятися у гріхах треба все життя не залежно від їх давності.
– Як правильно підходити до Святого Причастя?
– Перед Св. Чашею бажано не хреститися (треба зробити це раніше), щоб випадково не штовхнути Святої Чаші, виразно вимовити своє повне християнське ім’я, широко відкрити рот і благоговійно, з повним усвідомленням святості великого Таїнства, прийняти Тіло і Кров Христову та відразу ж проковтнути.
– А  як поводитися після святих таїнств?
– Після сповіді і причастя необхідно цей день провести у роздумах про Бога як нашого Творця, нашого Промислителя і Спасителя, пам’ятаючи, якою ціною ми викуплені від рабства гріха і смерті – Кров’ю Господа нашого Ісуса Христа. Не варто дивитися телевізор. Краще провідати хворих. І надалі намагатися жити так, щоб менше грішити.

Валентина КИРИЛОВЕЦЬ.

 

Категорія: Інтерв’ю | Переглядів: 323 | Додав: novinyrokytno | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [23]
Актуально [159]
Огляд новин [199]
Календар і люди [3]
Засідання [81]
Варто знати [29]
Візьміть до уваги [130]
У світі податків [3]
Релігія [26]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [113]
Дзеркало статистики [0]
Візити [20]
Мудрість [6]
Освіта [55]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [126]
Спорт [380]
На часі [73]
Події і Дати [412]
Рада і громада [4]
Конференція [8]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [30]
Влада інформує [53]
Допоможіть [15]
Людські долі [22]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Квітень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій