Бакота –  райське  мiсце для туриста!

У Рокитнівському ліцеї започаткований довготривалий проект «Україна Incognita», метою якого є пошук та популяризація маловідомих для широкого загалу туристських об’єктів. Так сталося, що більшість українців, на відміну від  європейців, свій відпочинок не уявляють без 10-денної засмаги на пляжі-«пательні» з періодичним зануренням у воду. Про переваги та недоліки такого відпочинку сперечатися не будемо, це тема для іншої розмови. Не секрет, що розрекламовані  Біле озеро, Шацькі озера, Затока, Залізний Порт багатьом рокитнівчанам вже трішки «приїлися», тож подаємо вам порцію свіженької туристської страви під назвою Бакота, що на Хмельниччині. Це назва колишнього села, яке в числі 26 населених пунктів, було затоплене дністровською водою під час будівництва Новодністровської гідроелектростанції ще на початку 80-х років минулого століття. Переселення жителів сіл тривало вісім років, а заповнення долини водою – шість. У радянські часи ці заходи не афішувалися. Люди були змушені самостійно руйнувати свої родові гнізда, вирізати дерева та виноградники у садках, бо інакше б недоотримали 800-1000 карбованців компенсації. А це на ті часи дорівнювало річному заробітку. Правда, всім жителям сіл, держава виділила кошти на придбання та будівництво нових садиб, переважно у навколишніх селах. Місцева продавчиня пиріжків показувала нам, де була її вулиця та городи. На ті часи Дністер місцями долали вбрід. Нині максимальна глибина у водосховищі становить 33 метри! Розповіла, що навіть група засуджених  в індивідуальному порядку допомагала селянам викопувати на цвинтарі рештки своїх рідних і перепоховувати.
Нині Бакотська затока є складовою частиною національного парку «Подільські Товтри». Це райська місцина, де захоплюючі краєвиди  вапнякових скель та дикої природи, потічки мінеральних джерел, поєднуються з багатовіковою історією у вигляді Михайлівського печерного монастиря. Місцевість нагадує середземноморські ландшафти і все це на рідній українській землі! З Білої гори відкриваються неймовірні краєвиди подільських Товтр, а спуск 1,5 кілометровими обривистими терасовими східцями, вирубаними у вапнякових скелях, доповнять  незабутні враження. 

Бакотська затока знаходиться за 50 кілометрів східніше Кам’янця-Подільського. Доїхати до неї можна маршруткою у напрямі сіл Горинів та Стара Ушиця. Неподалік Білої гори є місце стоянки для автомобілів, намети можна поставити в акацієвому лісі. Крім того, під час 6-денної подорожі (24.08-30.08) ми ознайомилися з унікальним каньйоном
р. Смотрич, легендарними фортецями Кам’янця-Подільського та Хотина, залишками оборонних споруд села Жванець тощо. Бував у цих краях давненько, тож був приємно вражений позитивними змінами на Поділлі, особливо у туристській сфері. Незважаючи на всі перешкоди, Україна розвивається і це найголовніше!
Досить значні фізичні навантаження, подвоєні серпневою спекою, витримали всі.  Тож, на наступний рік, у цьому ж складі, на нас чекатиме Черкащина.
Юрій Хмельовський,
керівник туристсько-краєзнавчого гуртка «Беркут».