Знову вибори...
Як обирати депутатів?
Кожна партія може висунути на окрузі від 5 до 12 кандидатів. Важливо, що на кожному окрузі буде свій список кандидатів, спільним буде лише так званий закріплений кандидат, який буде вписаний поруч із назвою партії і гарантовано стане депутатом, якщо партія подолає прохідний бар’єр у 5%.
Ви можете голосувати лише за партію і не обирати кандидата, але ви не можете вибрати кандидата і не поставити відмітки біля партії. Так само не можна проголосувати за одну партію, а кандидата обрати з іншої. Ну, це ніби й логічно, але просто нагадуємо.
Я голосую за кандидата і він просувається вверх?
Ну, майже. У бюлетені ви побачите лише частину списку партії – 5-12 кандидатів, які є на вашому окрузі (так званий територіальний виборчий список). Усього на виборах буде створено по кілька округів, у кожному з яких кожна партія висуватиме інших 5-12 кандидатів.
Усі ці кандидати також входять у так званий єдиний виборчий список (всі, кого партія висунула у конкретній громаді). І важливим є порядок цих кандидатів як у територіальному, так і в загальному списках партії (хто вище розташований, той матиме більше шансів пройти, навіть якщо за нього мало голосуватимуть). Порядок кандидатів у списку формує сама партія.
Хто з кандидатів стане депутатом після голосування, з’ясовують у кілька етапів. Спершу визначають, які партії проходять (хто набрав більше 5% голосів). Далі – якою є виборча квота, тобто кількість голосів для отримання одного мандата. Тоді дивимося, скільки мандатів отримує кожна партія в кожному окрузі і визначаємо, хто саме з тих 5-12 висунутих партією в окрузі проходить. Коли розібралися з усіма партіями та округами, дивимося, скільки партій ще можуть добрати кандидатів зі свого загального списку.
Важливо, що після голосування порядок кандидатів у територіальному списку партії (той, який ви побачите в бюлетені) зміниться – кандидати, які отримають 25% і більше від виборчої квоти пересунуться догори, а всі інші йтимуть у тому ж порядку, який був визначений партією до початку виборів. Але набрати ці 25% виборчої квоти буде непросто.
Скільки треба голосів, щоб депутат пройшов?
Виборча квота визначається так: додаємо усі голоси за партії, що подолали 5% бар’єр, далі ділимо на кількість місць у раді, але спершу віднімаємо від них кількість мандатів, які партії отримають гарантовано (кожна партія, яка долає бар’єр, отримує один гарантований мандат для закріпленого кандидата). Але кандидатам не потрібно набирати виборчу квоту: щоб просунутися вверх, треба набрати хоча б 25% від неї, а це 1000 голосів.
Хто ж стане депутатом?
Спершу рахуватимуть, скільки мандатів кожна партія (яка подолала бар’єр!) отримує в кожному окрузі. Тут просто: кількість голосів за партію в окрузі ділимо на виборчу квоту. Результат – це кількість мандатів партії в конкретному окрузі (враховуємо лише цілу частину числа).
Далі дивимося на список партії в цьому окрузі – тих, хто набрав 25% квоти чи більше, пересовуємо на верх, а всіх інших залишаємо у тому порядку, який визначила партія на з’їзді (тобто як є у бюлетені). Наприклад, першу позицію займе кандидат із 32% квоти, далі 27%, далі 25%, а далі всі інші за порядком у бюлетені. Якщо партія на конкретному окрузі отримала три мандати, то депутатами стають перші три кандидати з цього зміненого територіального списку (із тих 5-12 осіб, яких ви побачите у бюлетені).
Ця процедура повторюється по кожному округу для кожної партії. Але, оскільки при розрахунках ми враховуємо лише цілі частини, то у нас залишаться багато нерозподілених мандатів. Виборча комісія порахує, скільки кожна партія має так званих невикористаних голосів по округах (отримані мандати множимо на виборчу квоту і віднімаємо цю цифру від усіх голосів за партію) і тоді – скільки кожна партія добирає ще депутатів зі свого загального списку. Порядок у загальному списку партії не змінюється, тому очевидно, що партії добиратимуть тих, хто йде у першій п’ятірці.
Назарій ТУЗЯК.
(За матеріалами інтернет-сайтів).
|
