Ризики сучасного розвитку України та їх наслідки:
про що говорили на п’ятому засіданні Ради регіонального розвитку

Представники усіх рівнів виконавчої влади у Києві обговорювали питання мінімальної зарплати, її впливу на бізнес та бюджет, відновлення банківського кредитування, децентралізації, дорожньої інфраструктури, освіти, медицини. Модератором зустрічі був Президент України Петро Порошенко.
Глава держави зазначив, що наразі є підстави говорити про те, що почалося реальне відновлення економіки і є можливість починати перехід від тактики виживання до державної стратегії розвитку. Однак є ризики, які цій стратегії загрожують. На переконання Президента, вони здебільшого, на жаль, носять політичний характер і дуже небезпечні.
Якщо ще три роки тому дефолт і повний крах видавалися майже неминучими, то зараз оживає промисловість – демонструє зростання на 2,8% за підсумками 2016-го.
Інфляція, тягар високих цін – те, що людей хвилює найбільше… Цього року вона вимірюватиметься  вже однозначною цифрою, менше 10%, ще позаминулого року вона становила 43%. Її вдалося таки приборкати.
Золотовалютні резерви, котрі на лютий 2015 року «всохли» практично до 5 мільярдів доларів, сьогодні вони становлять 15,5 мільярдів. Саме туди, в першу чергу пішли кошти, отримані від міжнародних фінансових організацій, і 100% коштів від Міжнародного валютного фонду.
Кожна копійка, яку Україна отримала від МВФ, зберігається у золотовалютних резервах держави і працює на стабільність національної грошової одиниці.
Глава держави також зазначив, що вже третій рік курс гривні «тримається гнучким, але відносно незмінним», незважаючи на горе-прогнози про курс на рівні 35, 40, чи то 50 грн.
Досягнуті результати ще не призвели до покращення рівня життя людей. В цьому плані, як зазначає Президент, лише починаємо використовувати першу-ліпшу нагоду, робити перші кроки, такі як: підвищення мінімальної зарплати до рівня 3200 грн; збільшення заробітних плат лікарів, вчителів тощо; нарощувати витрати на дорожнє будівництво; надавати фінансові можливості для розвитку місцевих громад і багато іншого.
Отже, головне в Україні створені передумови для розвитку економіки, для початку відновлення, а згодом і зростання рівня життя людей.
«Та, схоже, такий трек не всіх влаштовує ані за межами України, що природно… Ані всередині, що саме собою аномально й патологічно… Але ж факт, що значна частина політикуму продовжує керуватися принципом: «чим гірше, тим краще», – констатує Петро Порошенко.
Надто вже велика небезпека – відкотитися назад, переконаний Президент. І тоді всі жертви, всі страждання, які понесли і перетерпіли люди, виявляться марними.

Головною є російська військова загроза. І вона  походить не лише з окупованих районів Донбасу, вона нависає по всій лінії кордону з Росією. Правильна відповідь на цей виклик лише одна: якщо на початок 2014 року витрати на оборону становили 1 % ВВП, то в 2016 році нашими спільними зусиллями ми довели ці витрати до 3,2 %.
За словами Президента, прогресуючий популізм так само є однією із головних політичних загроз зростанню.  
«Він блокує цілу низку важливих реформ, без яких не може бути здорової та успішної економіки, як-от прозору приватизацію чи впровадження ринку земель сільськогосподарського призначення», – зауважив Петро Порошенко.
Серед додаткових загроз Президент також назвав загрозу анархії та отаманщини: «Яскравим доказом тому є реальні й потенційні наслідки так званої блокади Донбасу. Її організатори показали себе як неперевершені майстри політичного піару. Вони грамотно вирахували больову точку, піймали хвилю суспільних очікувань, виявили оголений нерв».
При цьому він підкреслив, що так звані блокадники «дурили суспільство»: «Насправді все це виявилося спецоперацією, направленою на те, щоб виштовхнути окуповані райони українського Донбасу в Російську Федерацію».
Президент нагадав, що рішенням РНБО довелося тимчасово призупинити транспортне сполучення з окупованою територією і це носило вимушений характер.
Петро Порошенко вкотре наголосив, що внаслідок блокади Україна втратила останню сферу впливу на ці території. Крім того, за словами Президента, не в останню чергу потрібно проаналізувати і економічні наслідки – удар було завдано по вітчизняній енергетиці, металургії, по бюджету, створено додаткові ризики для національної валюти.
Щодо 2017 року, то Україна і надалі впроваджуватиме інтенсивні та безпрецедентні реформи в економічній та політичній системах.
«Зміни та перетворення розпочаті в 2014 році. В 2015-му перші зрушення були очевидними лише самим реформаторам. В 2016-му їх вже помітили й високо оцінили українські закордонні партнери. Надзвичайно важливо, щоб 2017-й увійшов до історії як рік, коли зміни стали відчутними для широкого кола наших співвітчизників. Це те завдання, яке стоїть перед владою», – резюмував Президент України Петро Порошенко.