Останніми роками на території нашого району набуває розмаху таке невідоме раніше у нас явище як самовільне захоплення різних водойм (штучних, природних). Ця тема була одним з питань порядку денного серйозної наради за участі перших керівників району, сільських та селищних голів, що відбулася в кабінеті голови районної ради Руслана Дубовця 29 квітня нинішнього року, на якій констатувалося – у Рокитнівському районі немає жодної водойми (штучної чи природної), на яких би заборонялося любительске рибальство.
Відбувається така «експропріація» водних об’єктів за таким примітивним ільфоіпетровським  сценарієм. Група осіб власним коштом зариблює, чи робить вигляд зариблення, тієї чи іншої водойми і вважає, що стає повноправним її господарем, забороняючи рибалити тим, хто не брав участі у цьому процесі. І вже було чимало прикрих інцидентів на цьому грунті, коли молоді люди по-хамськи поводили себе і навіть застосовували фізичне насильство щодо поважних пенсіонерів, які відпочивали з вудкою на березі ставка. Все це від дрімучого невігластва, елементарного безкультур’я. Такі горе-господарі повинні розуміти, що водойми будувалися за державний кошт, еквівалентний тисячам, мільйонам чи то колишніх рублів, чи нинішніх гривень народних грошей, а значить, належить всьому народу, незалежно від того, хто кинув у них якогось риб’ячого хвоста. Це по-перше. А по-друге, ці «господарі» не знають ні положень Конституції, яка гарантує громадянам рівні права і свободи, ні законів нашої держави. Спробуємо провести для таких «господарів» невеличкий лікнеп.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування (і аж ніяк не групи самозваних осіб – авт.) в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.
Лісовим та Водним кодексами України передбачено, що громадяни повинні мати вільний доступ до водних об’єктів та лісів.
Так, статтею 47 Водного кодексу України встановлено, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовне, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.
Обмеження можливі лише при наданні водних об’єктів в оренду водокористувачу і погоджуються з органом, який надав право оренди. Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень. Останнє стосується практично всіх водойм у Рокитнівському районі.
Отже, якщо якийсь громадянин або група осіб зарибили певну водойму  – це їх особиста справа, але встановлювати свої правила поведінки на них, обмежувати законні права громадян ці люди не мають жодних повноважень, а різні протиправні дії з їх боку щодо рибалок-любителів підпадають під відповідні статті Кримінального кодексу України з усіма наслідками, передбаченими даним кодексом.
Найбільше випадків незаконних дій доморощених господарів зафіксовано на ставку в урочищі Площево (поблизу міського кладовища у с. Рокитне). Мотивують свої дії вони тим, що нібито мають документально оформлене право оренди на один зі ставків з Рокитнівською сільською радою.
Як пояснили редакції «НР» у Рокитнівській сільській раді, такої оренди не існує і не може існувати з тієї причини, що зазначена рада немає жодного стосунку до ставків в урочищі Площево. Отож, дружіть з законами, хлопці!
Леонід ІЩУК.