Оскільки цьогорічні сходи жителів територіальних громад вирішили в першу чергу проводити у тих населених пунктах, де є проблеми із незаконним видобутком бурштину, то наступною після Старосільської стала Томашгородська сільська рада. Щоправда, тут заробляти на дорогоцінній корисній копалині почали значно раніше, а отже і збитків довкіллю встигли нанести значно більших. Як захистити  землю, зокрема власні паї, від охочих заробити на бурштиновому бізнесі гроші, притому досить пристойні, і було провідною темою для обговорення під час загальних зборів у селі Томашгород. Порушили місцеві мешканці також ряд інших назрілих питань, адже для того й зібралися, щоб висловити власні думки та пропозиції, порадитися, знайти вихід із складних ситуацій та прийняти спільні рішення. Хочеться зазначити, що їм у певній мірі вдалося досягти поставленої мети. Якщо ж про все по черзі, то схід жителів села Томашгород проходив у такому порядку. Вступне слово, як і належить, мали перші керівники району: голова районної ради Руслан Дубовець та голова райдержадміністрації Світлана Пахнюк. Руслан Олександрович та Світлана Михайлівна запропонували населенню провести загальні збори у формі діалогу. До зазначеної пропозиції перейшли після звіту сільського голови Марії Гіс про виконання власних та делегованих повноважень на підвідомчій території.
Отже, першою, головною і наймасштабнішою із існуючих на сьогодні проблем для даної сільської ради є, як зазначалося попереду, незаконний видобуток бурштину. При чому, тут ситуація ускладнена тим, що на місцеві поклади мінералу часто-густо зазіхають чужі бурштиношукачі.  За словами жителів села Томашгород (сехівців), вони приїжджають із досить потужними мотопомпами, чим завдають колосальних збитків навколишньому середовищу. Окрім того, заїжджі копачі часто прибувають озброєні і в масках, ображають та притісняють місцевих чоловіків, незважаючи на те, що копають на їх приватних паях. Як боротися із ними і як оборонятися? Просили поради місцеві жінки, оскільки непокояться за своїх чоловіків і синів. Одночасно скаржаться на те, що для більшості їхніх земляків це єдиний вид заробітку, адже на території сільської ради не працює жодне підприємство. Стосовно чужих бурштиношукачів мешканцям громади порадили, аби вони створили дружину самооборони із числа достойних людей і захищали свої землі. А стосовно видобутку мінералу голова РДА провела роз’яснення, що сьогодні юристи області працюють над тим, аби узаконити його хоча б на місцевому рівні.
Після бурштинового учасники сходу порушили земельне питання. Хочеться зазначити, що тут воно залишається проблемним упродовж років. А якщо точніше, то після розпаювання, оскільки внаслідок саме цього процесу частина населення, а саме ті, хто працював у сільському господарстві, отримали паї. А представники інших сфер (освіти, медицини, культури) залишилися без них. Тепер важко щось змінити, оскільки закон не має зворотної дії. Однак поправити становище все ж можливо шляхом розподілу паїв, власники яких померли і не мають спадкоємців. Механізм передачі цих земель роз’яснив присутнім начальник районного управління Держземагенства Микола Новоселецький. Одночасно Микола Іванович надав роз’яснення з усіх інших питань земельного законодавства, якими цікавилися учасники зборів.
Окрім вище зазначених тем під час сходу йшлося про режим роботи торговельних закладів, правопорушення, чистоту сільських вулиць, організацію харчування в навчальних закладах. Особливу увагу акцентували на останньому, оскільки воно безпосередньо пов’язане із життям та здоров’ям дітей. Голова райдержадміністрації Світлана Пахнюк особисто цікавилася якістю харчування у місцевій школі. При цьому вона зазначила, що батьки мають право і повинні знати, чим годують їхніх дітей. І хоча, за її словами, тендер проводять не в районі, на місцях це питання проконтролювати не складно.
Після всього висловленого, обговореного і запропонованого, очільниця громади Марія Гіс, як того вимагає протокол, підсумувала роботу загальних зборів. Вона, зокрема, зачитала перспективи розвитку населених пунктів ради, серед яких виготовлення генплану забудови села Єльне, електрифікація нових вулиць, ремонт доріг і т. д. Вкінці Марія Володимирівна зазначила, що всі повсякденні питання треба вирішувати спільно всією громадою і що працювати населенню є над чим, для цього потрібно лише бажання та злагода.
Валентина Кириловець.
Фото автора.