Систему треба змінювати!

Минулого тижня відбулася поїздка, присвячена устрою та функціонуванню малих територій в Україні на прикладі Республіки Польщі, організована за участю громадських організацій Варміно-Мазурського воєводства, які вже довгий час співпрацюють з Україною. Захід був націлений на розвиток територіального самоврядування. Участь у ньому взяли представники уряду Польщі, департаменту міжнародного співробітництва Маршальського уряду Варміно-Мазурського воєводства, а також в урядовій делегації України група з Рівненщини.

Про що йшлося під час зустрічі, ми поцікавилися безпосередньо в учасника урядової делегації, керуючого справами Рокитнівської районної ради Володимира Близнюка:

— Питання для обговорення і дебатів були різні і, водночас, дуже важливі. Це: нормативно-правове забезпечення; децентралізація державних коштів; бюджет органів місцевого самоврядування; самоврядний податок; дотаційні процедури самоврядування (якщо не вистачає коштів, наприклад, на утримання комунального господарства); а також одне з найголовніших питань — це фінансовий контроль органів місцевого самоврядування.

— Що собою являє майбутня адміністративна реформа в Україні?

— —          На мою думку, усі зміни ідуть тільки на краще. Не бійся, народе! Не повинні ми йти в Європу до Польщі, до Германії, а Європа має прийти до нас, має бути в нашому управлінському механізмі. І наша територіальна цілісність залишиться, а зміниться управлінська система.

— Як це буде виглядати в житті?

— Наприклад, гроші за дороги не будуть іти в область, а будуть залишатися на місці. Гроші на будівництво  садочка чи школи не будуть іти в Рівне, з Рівного на УКБ, з УКБ на освіту, з освіти на підрядчика, а будуть одразу іти на будівництво конкретної школи. Це пряме фінансування усіх об’єктів, розвитку всіх галузей, утримання комунальних доріг. Усе буде фінансуватися напряму. У Польщі, наприклад, тендер проходить за дві години. Немає тієї бюрократичної тяганини, як у нас, усе сплановано дуже чітко.

І ніхто нікого ні до чого не буде змушувати, села як були, так ними і залишаться. Буде обслуговуватись та сама кількість населення, але просто відбудеться покращення цих послуг. Адміністративна реформа передбачає надання цих послуг на місцях, людям не треба буде їздити за довідками в Сарни чи Рівне, як вони думають.

— Володимире Петровичу, чим нинішня система така погана, що її треба обов’язково змінювати?

— Зрозумійте, сьогодні ще діє райвиконкомівсько-радянська бюрократична система. Документ має вилежатися, його має сто чоловік передивитися, потім його дають на підпис, на розгляд і так далі. Саме цю систему треба змінити.

Ми повинні себе пересилити всередині, навести, в першу чергу, порядок довкола себе, до порядності привчити себе і своїх дітей, дотримуватися усіх норм культури поведінки, черпати побільше знань, і змінити власне ставлення до сусідів, до друзів, до сім’ї. Ось це і є Європа — коли скрізь, і на вулицях, і в душах — порядок.

Кожне місце, кожна стебелинка, кожна деревинка повинні мати своє призначення і бути доглянутим, а не так, як у нас. Ми маємо і газони, і величезні території, які захаращені сміттям...

— Що ще поляки презентували українцям?

— У Польщі діє молодіжна політика. Тут є майданчики для дитячих забав, тренувальні, спортивні центри.

У нас береги Дніпра забудовані олігархами і сотні гектарів забрані над Дніпром, а в них — доглянуті зелені береги, підкошений кожний кущик верби, і зелені луги, де відпочивають діти, де є спортивні майданчики для гри в гольф, в міні-футбол, в хокей на траві, і все це доглянуто, і весь народ Польщі має доступ до своїх мальовничих берегів, а не тільки 10 чи 20 народних депутатів. Треба, щоб Дніпром керували не київські чиновники, а самі жителі узбережжя. У Польщі будується тільки те, що прості громадяни хочуть.

— Наші люди бояться адміністративної реформи, що б ви їм порадили?

— Людям треба зрозуміти, що вони не залишаться без роботи, не буде сільського голови, але буде староста, не буде апарату сільської ради, але будуть помічники старости, функції залишаться ті ж, що мають сьогодні голови. Не треба цього боятися, бо це є державне питання, вони виконували і будуть виконувати державні функції, але громада виграє від того, що 50% буде державної субвенції, а 50% — власних прибутків. Тобто, чим більше громада буде заробляти, тим багатшою вона буде, а отже і люди її будуть жити заможніше.

Не треба боятися, що зникнуть адмінпослуги, вони будуть і будуть більш якісними. До цього треба іти, ніхто нікого не буде заганяти силою. У Польщі цей процес триває ще й сьогодні. Не всі ще громади об’єдналися і не всі мають такий управлінський процес. Але вони від цього багато втратили. Вони могли за цей час збудувати більше об’єктів, відповідно, покращити рівень свого життя.

Люди, давайте сформуємо цивілізоване суспільство. Нам не треба стільки барів, ресторанів, нам треба, щоб був порядок на вулиці, мир і спокій в країні, щоб наші діти росли в повноцінному суспільстві, де будуть усі умови для їхнього розвитку та самореалізації.

Розмовляла Наталія ЛОЗЯН.