Як живуть бідні люди

Цю історію я прочитала в Інтернеті. Хочу поділитися нею з вами, мої читачі. Я спостерігаю за виром життя і мені часто стає ніяково. Скажімо від того, що ми ідемо до храму, але не маємо віри. Слухаємо мудрі проповіді, але нічому не вчимось, нічого не дотримуємось. Від того, що людьми оволоділо нечуване грошолюбство. Тому-от, у такий сумний час і пропоную вам цю вражаючу розповідь. Хочу, щоб ви прочитали її і подивилися на світ очима цього хлопчика…
Одного разу батько достатньо багатої сім’ї взяв свого сина в село, щоб показати йому, як живуть бідні люди. Вони провели декілька днів і ночей в будинку, який насправді можна назвати убогим. Повернувшись додому, батько запитав сина, чи сподобалася йому поїздка. «Було чудово», — відповів хлопчик.
– Ти бачив, як живуть бідні люди?
– О, так!
– Скажи, що ти зрозумів за цей час?
Син відповів: «Я бачив, що у нас одна собака, а в них — чотири, а їхніх котів ніхто й не рахував! У нас є басейн до середини подвір’я, а в них — ріка, якій немає кінця. У нас є дорогі люстри, а в них — зорі. У нас є трохи землі, а в них — поля до горизонту. Ми купуємо їжу, а вони вирощують самі або беруть із лісу. Нас будить будильник, їх — сонце. Ми платимо гроші, щоб подивитися на природу в зоопарку, вони живуть серед природи. Нас захищають стіни, вони живуть під захистом всього світу».
Батько онімів. Син додав: «Дякую, тату, що показав мені, які ми бідні».
Валентина Кириловець.