І все-таки вона працює!

Останніми роками про нашу медицину рідко можна почути позитивні речі – змагаються в її дискредитації політики, переслідуючи свої вузькопартійні інтере-си, та й серед простих обивателів теж поширені плітки про низький професіоналізм лікарів, їх байдужість, вимагання хабарів, жахливе харчування і тому подібне. До цих чуток і балачок ставився якось нейтрально, медицина для мене була невідомим і не дуже цікавим паралельним світом, бо досі користуватися її послугами не доводилося. Але все у житті трапляється вперше.
Кілька тижнів тому занедужав і я, дошкуляли нестримний кашель, невідома раніше ломота в тілі та висока температура. Діагноз невтішний – двобічна пневмонія при наявності коронавірусу. Що з них первинне, а що вторинне, так і не второпав, але суть в іншому – потрапив до Рокитнівської ЦРЛ на лікування. Часу було достатньо, щоб ознайомитися, роздивитися, розібратися, порівняти почуте з побаченим, зробити певні висновки.
Які ж ці висновки? Не сподівався, але якнайкращі! Все складне лікарняне господарство і персонал, від технічних працівників, медсестер до лікарів-завідувачів відділеннями працюють чітко і злагоджено, наче єдиний, гарно відрегульований механізм. Медпрацівники тактовні,  ввічливі, приязні і виконують свою роботу сумлінно та відповідально. Запам’ятовувати їх імена та прізвища не було жодного сенсу, оскільки працюють вони з пацієнтами у захисних костюмах, тож не бачив їхніх облич і, зустрівши на вулиці, навряд чи когось упізнаю. Щодо професіоналізму. Поступивши на стаціонар зі складним діагнозом, через два тижні був виписаний з лікарні у цілком задовільному стані! Чи не показник фаховості лікарів? Щодо чуток про якісь побори. За два тижні лікування не чув жодного натяку на гроші чи якісь інші матеріальні речі. І це не вибіркове ставлення – таким самим воно було і до інших хворих. Щодо харчування. Так, звичайно, лікарня не ресторан класу люкс, але харчування якісне – вся їжа свіжоприготована, щойно з плити і достатньо різноманітна.
Найприємніші враження залишилися про лікарів Тетяну Петрівну Небабу та Олену Миколаївну Артимовець, які давали лад моїм болячкам. Вони виявилися не тільки гарними медиками, а й хорошими психологами, які вміють підтримати, підбадьорити, підняти настрій.
Зі справжнім захопленням про нашу лікарню і її персонал висловлюються пацієнти з інших районів області (Сарненський, Дубровицький, Зарічнянський, Березнівський, Костопільський і навіть Рівненський та Дубенський), які лікуються у нас від COVID-19. Всі дружно кажуть, що не сподівалися бачити у Рокитному такої сучасної красуні-лікарні і чуйного ставлення до себе та професійності її медпрацівників.
Тож, незважаючи на експерименти реформаторів, істерику політиків різного гатунку, безліч проблем об’єктивного та суб’єктивного характеру, наша медицина в умовах всесвітньої пандемії ефективно працює, повертає людям здоров’я і силу, дарує віру й надію. І це головне. 
Леонід ІЩУК.