Увагу багатьох рокитнівчан, зокрема активістів районного осередку партії «Правий сектор», привернула колона автотехніки у кількості шести автомобілів, яка з’явилася на території пункту з прийому металобрухту, що по вулиці Партизанській. Не треба бути великим знавцем техніки, аби зрозуміти, що вона військового призначення. Так само очевидне й те, що фізичний стан машин далеко не той, в якому вони потрапляють на металозвалище.
Щоб прояснити ситуацію та визначити подальшу долю цих автомобілів у понеділок вранці, 14 квітня, на місце події прибув голова районної ради Руслан Дубовець, військовий комісар району підполковник Володимир Зайцев, працівники правоохоронних структур. Оглянули техніку. Це спеціалізовані автомобілі на базі «ЗиЛ-131». І хоча вони ще радянського зразка, проте практично на всіх них присутня консерваційна змазка, пробіг незначний і їм би ще служити й служити в українській армії за прямим призначенням. Прибулі переконалися, що в перебуванні цих автомобілів тут є кримінальна складова. Чоловік, який представляє інтереси їх господаря в Рокитному, нічого до ладу пояснити не міг, так само як і показати якісь документи. В присутності представників влади він нібито розмовляв з господарем, який знаходиться невідомо де, і нібито той господар обіцяв приїхати в Рокитне на пункт прийому брухту на 15.30 год. цього дня та прояснити становище. Повірили. На цей час сюди знову прибули представники влади, правоохоронних органів, військовий комісар та активісти «Правого сектора». Проте ні на 15.30, ні на 16.30, ні на 17.30, ні до кінця робочого дня цей добродій тут не з’явився. Очевидно, й не планував цього робити.
Тим часом, вище згадана техніка була документально оформлена: описана, опломбована і залишена під розписку на тимчасове зберігання до з’ясування правоохоронними органами її походження, законності придбання та перебування в Рокитному. Документи були скріплені підписами присутніх при цьому сторін.
Нібито справу зроблено і хапуг на даному її етапі зупинено. Але чомусь зовсім не має твердої впевненості, що одного прекрасного дня, а швидше всього – ночі, машини не зникнуть так само загадково, як і з’явилися у Рокитному.
Весь цинізм, трагізм, а якщо хочете, комізм, полягає в наступному. Коли знекровлена, виснажена попереднім режимом країна збирається по п’ять гривень на підтримку хоч якоїсь боєздатності нашої армії, яка протистоїть до зубів озброєній воєнній машині московського окупанта, її продовжують безшабашно розкрадати на сотні тисяч, як у нашому випадку, та мільйони гривень в масштабах держави, користуючись хаосом, що провокується агресором.
Воістину, як кажуть наші «брати», котрі нині душать у «братніх» обіймах Україну, – «Кому война, а кому мать родна…».
Леонід ІЩУК.
Фото автора.