Так назвав побачене, їдучи в своєму авто голова Рокитнівської райдержадміністрації Віктор Рудницький. Це й стало приводом для нашої розмови про перспективи розвитку на Рокитнівщині м’ясного тваринництва. – Я вважаю, що таким господарям, як Віталій Приймак, що очолює СВК "Явір" с. Нетреба, а сьогодні ми мали змогу помилуватися худобою його коперативу, потрібно всіляко допомагати та створювати сприятливі умови для господарювання. Стадо прекрасне. Там є і ангуси, й абердини. Гарні телички, молоднячок. Є в цього господарства майбутнє. А, взагалі, на моє переконання, треба кардинально змінювати ситуацію в аграрному секторі Рокитнівщини, – говорить Віктор Рудницький. – Наш район – специфічний. Ми разом із Зарічненським, Володимирецьким, Дубровицьким та частиною Сарненського району випали із класичної схеми ведення сільського господарства. Не вирощуємо, та й ніколи не вирощували конкурентоспроможних культур: сої, соняшника, пшениці, ячменю, кукурудзи, цукрового буряка та ін. Так історично склалося, що на Поліссі люди завжди займалися тим, що було їм вигідно. В нашому випадку – м’ясним скотарством. Селяни годували бугая, телицю на продаж… Чистих молочних порід ВРХ поліщуки не тримали. Вона не витримувала кліматичних умов та кормової бази Полісся. А після того, як наші люди отримали в натурі свої земельні паї, до речі, в Олевському районі Житомирської області в натурі практично ніхто нічого не виділяв, у наших господарствах залишилися ділянки по 30-50 га та й ті в оренді. Ситуація стала критичною: деякі сільгосппідприємства припинили своє існування, а декілька й сьогодні працюють ледь-ледь зводячи кінці з кінцями. – Ні, звичайно. Я ще раз хочу повторитися, що Рокитнівський район – специфічний. Землю розібрали і вона, в своїй більшості не пустує, а в господарствах наших людей і свині є, і худоба, і птиця… Був у неділю на базарі, радує той факт, що сільгосппродукції вдосталь. Селяни продають, а рокитнівчани купують: хто – свиней та птицю, а хто – овочі та фрукти… Тобто аграрний, чисто-екологічний бізнес на Рокитнівщині є і розвивається. Проте, хотілося б, щоб працювала саме державна підтримка, зокрема, м’ясного тваринництва. – Одразу ж виникає запитання, на Вашу думку, які шляхи вирішення цього питання? – Аналізуючи ситуацію, яка склалася, прослідковується інте-рес індивідуального сектора Рокитнівського району до м’ясного тваринництва. Але для його розвитку, знову ж таки наголошую, потрібен державний підхід та підтримка. Адже в недалекому минулому в Рокитнівському районі успішно функціонували два племзаводи та три репродуктори. На сьогодні, на превеликий жаль, цих господарств вже немає: через відсутність землі, з одного боку, а з іншого – через велику орендну плату за неї. Я неодноразово озвучував на різних рівнях своє бачення перспективи розвитку м’ясного тваринництва в північних районах Рівненщини. Так, наприклад, на даний час у районі приблизно 10 тис корів. Це немало. Кожен рік Рокитнівщина може віддати на відгодівлю 5-6 тис. відбірного молодняка. Чому на відгодівлю? У нас, так склалися кліматичні умови, відсутня повноцінна кормова база, яка необхідна для енергетичного росту худоби. Вона є у Млинівському, Гощанському районах, де ростуть соя, кукурудза, де можна зробити прекрасні силос, концентровані корми. Поліські райони можуть щороку постачати для відгодівлі близько 15 тис. голів, а це у свою чергу дасть змогу потім наповнити ринок Рівненщини, і не тільки, високоякісною яловичиною. Проте повторюю, що за молодняк потрібно дати достойну ціну господарям і хтось повинен обов’язково виступати гарантом закупівель. На моє переконання, ми йдемо в Європу і ціна повинна бути європейською не тільки на енергоносії, а й на цей молоднячок. Тому що це, перш за все, важка праця наших аграріїв, а по-друге – здорові екологічні продукти харчування і як результат – здорова нація. Сьогодні ми побачили, що можна працювати. А те, що я пропоную, реально зробити в кожному районі: дати людям цивілізовано заробити кошти – щоб село жило краще, а селянинові було вигідно працювати на власному обійсті. Саме на це націлює сьогодні нас, владу, Президент України Віктор Янукович, а свідченням цього є схвалення днями на засіданні Ради регіонів Стратегії розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року. Ухвалена Стратегія передбачає створення умов для нарощування притоку інвестицій, розвитку племінної та насіннєвої справи, технологічного переоснащення галузі, в тому числі завдяки впровадженню лізингових програм. Тож, маємо надію, що цей проект буде вдалим. Разом з тим з розумінням ставимося до ситуації в державі й тому не можна допустити, щоб нищилося те, що діє. Зберігши село, держава підтримає середній клас, який ми втрачаємо з кожним днем. Адже тільки він є гарантією стабільності, надійною основою і опорою будь-якого громадянського суспільства.
|