Історія спортивних становлень та досягнень нашого футболу

Хто б ти не був, мій друг і брат,
прихильник Руху або демократ,
чи виходець із комсомолу,
чи ти Тілець, чи Скорпіон
тебе чекає стадіон
і свято нашого футболу.
Микола Кирильчук.
«Хто б ти не був», 1997 рік.

Історія розвитку та становлення Рокитнівського футболу досить багата та цікава, але, на превеликий жаль, мало вивчена. Звичайно, розпочалася вона в далекому травні 1949 року, коли на карті спортивної Рокитнівщини з’явився перший стадіон – рокитнівської гути, тобто склозаводу. Зі слів одного з перших очільників рокитнівського спорту – Павла Буйських мені відомо, що вже в 50-х роках минулого століття команда склозаводу брала участь в обласних першостях та кубкових баталіях тодішньої пори, причому, небезуспішно. Грали наші футболісти в Клесові, Сарнах, Дубровиці та в обласному центрі, прихопивши кожен кусень хліба та сала, добираючись стареньким ЗІСом по болотистому бездоріжжю до Сарн, звідки по камянистій бруківці до Дубровиці, Костополя та Рівного.
Звичайно, і в 60-ті роки футбол на Рокитнівщині не згасав. Навпаки, в перших числах червня 1965 року команда «Полісся» (фото 1) стала володарем  обласного добровільного спортивно товариства «Авангард», за що була нагороджені грамотами ДСТ «Авангард».
В 70-х роках рокитнівське «Полісся» продовжує штурм обласних футбольних висот, і досить успішно. В липні 1970 року команда «Полісся», укомплектована переважно футболістами склозаводу, стає  володарем Кубка обласного спортивного товариства «Колос» і здобуває право захищати спортивну честь Рівненщини на розіграші Кубка Українського спортивного товариства «Колос». Пройшовши перший етап 1/16 фіналу проти чернівецького «Колоса», в наступному етапі команда вибула з числа претендентів на Всеукраїнський «колосовський» Кубок. Гріх не назвати прізвища вихованців тренерів «Полісся» Олександра Аврамовича Дубовця та Петра Миколайовича Березюка (на фото 2 стоять крайні справа). Це (стоять зліва направо): Микола Кужим, Дмитро Колодич, Володимир Кучинський, Володимир Корчемний, Володимир Кибукевич, Федір Богданець, Володимир Кравченя (сидять зліва направо): Василь Мандзій, Олексій Зерук, Віктор Карєв, капітан команди Павло Огороднік, Олександр Азаров, Іван Смик та Валерій Жолудєв. Гра цих футболістів наводила острах на своїх суперників в обласних змаганнях і не раз вони «клали на лопатки» не тільки команди Костополя, Сарн, Дубровиці та Здолбунова, але й більш іменитих  та досвідчених команд обласного центру, як, скажімо, рівненське «Торпедо».
Лиш через 19 років масевицькому «Космосу» вдалося повторити успіх своїх «батьків», які стали в 1999 році володарями Кубка обласної ради ФСТ Колос», а в 1/8 фіналу розіграшу Кубка Всеукраїнського спортивного товариства «Колос», представляючи Рівненщину, поступились виноградівським футболістам із Закарпаття, здолавши перед цим в 1\16 фіналу волинських футболістів.
Вже на початку 80-х років я бачив гру рокитнівських ветеранів, які в 60-70-х роках завойовували обласні Кубки. Ці самобутні футболісти брали участь у ветеранських турнірах в Дубровиці, Олевську Житомирської та Ратному Волинської областей та в Лельчицях Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки (нині Білорусь) і нерідко перемагали. Щорічно команди цих райцентрів приїжджали до Рокитного на турнір ветеранів памяті іспанського патріота-антифашиста Антоніо Бланко, покладаючи живі квіти на його могилу в Будках-Сновидовицьких. На превеликий жаль, розпад СРСР завдав краху і цьому неповторному турніру.
Окрім цього, дехто із першопрохідців 60-70-х брав участь у першому товариському матчі  проти команди майстрів рівненського «Авангарду» 7 листопада 1987 року при відкритті спорткомплексу «Ювілейний», в товариському матчі 1999 року  проти ветеранів збірної СРСР та її грандів: Григорія Ярцева, Дмитра Прохорова, Євгена Ловчева та багатьох інших ветеранів радянського футболу зі світовим іменем. Наприкінці 80-го і початку 90-х років наші футболісти грали проти команд ветеранів мінського «Динамо» – чемпіона СРСР, багаторазового чемпіона СРСР, володаря Кубка Кубків та Суперкубка УЕФА київського «Динамо», володаря Кубка СРСР 1970 року – ветеранів львівських «Карпат». Цікаво, що по закінченню цих матчів відбувалися розіграші спортивно-речової лотереї, на яких кожен вболівальник мав шанс виграти хороший приз: холодильник, телевізор чи мотоцикл.
Щодо успіхів основної команди «Полісся»,  то я вважаю найуспішнішим – вихід до фіналу Кубка області 1988 року, де вона 31 липня на стадіоні «Авангард» програла рівненчанам. Було «Полісся» й переможцем першості області, але це була 2 ліга. Завдяки цій перемозі наші футболісти виступали у вищому обласному футбольному дивізіоні. Перемога рокитнівського «Полісся»  на престижному «Кубку поліщуків» в Олевську теж багато чого варта, адже там наші футболісти заробили і комплект спортивної форми і грошовий приз в розмірі 20 тисяч гривень, що в тодішні часи було еквівалентно 5 тисячам доларам США.
Були успіхи «Полісся» і в юнацькому футболі в 2004 та 2006 роках, коли наші юнаки – вихованці тренера Віктора Олешка, ставали віце-чемпіонами Рівненської області, а їх наставник був визнаний кращим тренером області 2006 року.
Та й в дитячому футболі юні футболісти – вихованці тренера Миколи Кушніра ставали переможцями обласних змагань на приз клубу «Шкіряний м’яч» та брали участь в подібних всеукраїнських змаганнях. Все це було, все це наша незабутня історія.
24 серпня 2015 року після 25-річної мовчанки наші ветерани та збірники «Полісся» гратимуть проти зіркового складу ветеранів київського «Динамо» – команди Зірок футболу України. Наші вболівальники на власні очі зможуть побачити гру збірників СРСР, володарів Кубка кубків УЕФА 1985 року, заслужених майстрів спорту СРСР: Анатолія Дем’яненка, Олега Саленка, Василя Раца, Івана Яремчука, Володимира Лозинського і  Вячеслава Косовського та багатьох інших якщо не зірок, то зірочок вже не СРСРівського, а нашого українського футболу.
Шановні вболівальники!
Не втратьте шанс, не втратьте таку неповторну можливість узріти віртуозів  м’яча, колишню й теперішню гордість футболу України. Беріть з собою дітей і знайомих та прямуйте 24 серпня на 16-у годину до спорткомплексу «Ювілейний» на історичний матч рокитнівських «зірочок» проти Зірок футболу України. І не переймайтеся результатом матчу – в будь-якому випадку у виграші буде рокитнівський футбол, адже саме цей матч (я твердо впевнений!) дасть потужний поштовх новому витку розвитку футболу в нашому районі!
Ласкаво просимо на День Незалежності до «Ювілейного»!

Василь Кирмик.
Фото з архівів автора.