Віталій Коваль розповів про 5 місяців боротьби із коронавірусом на Рівненщині

Розпочався шостий місяць протидії COVID-19 в Рівненській області. Захворювання – дуже небезпечне та швидко поширюється. Навіть медзаклади світу не витримали навантаження. Адже багатьох людей прийшлося рятувати у реанімаціях. Наша область також постала перед цим випробовуванням. 
Як напрацьовували власний досвід боротьби з пандемією на Рівненщині, розповів голова обласної державної адміністрації Віталій Коваль.
– Зараз на Рівненщині вже більше 7,8 тисячі хворих на COVID-19, проте більше 73% людей видужали. Такий результат достатньо позитивний. Яким був початок боротьби?
– Ще на початку березня ми розпочали підготовку до «зустрічі» з коронавірусом. Пригадую, 11 березня не було ще жодного хворого на COVID-19, а область вже перебувала у підвищеній готовності.
У першу чергу, визначили карантинні обмеження, які діятимуть на Рівненщині, аби запобігти поширенню інфекції. Важливо було обрати лікарні, куди будуть направляти перших хворих. До так званої першої хвилі закладів охорони здоров’я для лікування пацієнтів з COVID-19 увійшли: Рівненська центральна міська лікарня, три районні центральні лікарні у Сарнах, Костополі, Рокитному, два  дубенські лікувальні заклади – міська лікарня та міський пологовий будинок. На підмогу їм мали б стати лікарні другої хвилі. Серед них: центральні районні лікарні Зарічного, Здолбунова, Корця, Острога, Гощі, Демидівки, Дубровиці, дві рівненські  лікарні – міська №2, центральна районна, одна лікарня міста Вараш.
– Які перші завдання необхідно було вирішити, щоб не допустити поширення COVID-19 в області?
– Складність завдань посилювалася тим, що коронавірус небезпечніший за грип. Тому необхідно було мобілізувати усі наявні ресурси та не допустити «медичного колапсу». Щонайперше, ми налагодили роботу екстреної медичної допомоги в умовах пандемії. Щоб якісно лікувати, необхідно було оснастити палати інтенсивної терапії  відповідним медобладнанням. А саме – апаратами ШВЛ, пульсоксиметрами, кисневими концентраторами, дозаторами лікувальних речовин, електровідсмоктувачами, інгаляторами, ларингоскопами тощо. Завданням №1 – захистити медиків, що знаходяться на передовій з COVID-19. У першу чергу, необхідно було захистити їх індивідуальними засобами, дезрозчинами.
Аби цілеспрямовано протидіяти пандемії, Рівненська облдержадміністрація розробила програму з запобігання поширенню, діагностики та лікування в області COVID-19, її підтримали обласні депутати. Таким чином, з обласного бюджету для боротьби з коронавірусом виділили майже 26 млн грн. За ці гроші підсилили лікарні. Зокрема, закупили: 14 ШВЛів, 22 кисневих концентратори. медичних виробів та лабораторного обладнання на понад 5 млн грн, реагенти для виявлення коронавірусу методом ПЛР-тестування. До того ж, МОЗ, Уряд спільно з регіонами розробили онлайн інформаційну систему, де кожен лікувальний заклад цілодобово зазначає кількість наявних засобів захисту, антисептиків, медичного обладнання, ліків тощо. Відповідно до цих даних у Києві приймали рішення про надання допомоги закладу для його повноцінної роботи.
Оперативно нам вдалося забезпечити лікувальні заклади засобами захисту не лише в повному обсязі, а й сформувати запас на 1,5 місяці. Це питання постійно знаходиться на контролі Рівненської ОДА. В обласній програмі також передбачили облаштування приміщення для обсервації людей.
– Віталію Станіславовичу, розкажіть, будь ласка, чи лише одними бюджетними коштами вдалося залатати усі проблеми?
– Ні, звичайно. У боротьбі з COVID-19 об’єдналися влада, бізнес, волонтери, меценати, міжнародні партнери. Так, не лише з обласного бюджету були виділені кошти. Аналогічні програми прийняли у районах, містах та ОТГ Рівненщини. Загалом з місцевих бюджетів було виділено понад 85 млн грн. 
Важливо, що в такий складний час бізнес проявив себе справжнім партнером влади. Руку допомоги простягнув і  НАК «Нафтогаз України», що  надав благодійної допомоги на понад 37 млн грн, ТЦ «Епіцентр» – на 2,5 млн грн тощо. Загалом за кошти меценатів було закуплено медичного обладнання, засобів індивідуального захисту та дезінфекції на загальну суму 80,6 млн грн. Все це було розподілено поміж лікувальними закладами області. Зокрема,  вдалося закупити: 24 апарати ШВЛ, 36 моніторів пацієнтів, 3 рентген – системи, 4 апарати УЗД, термометри, медичні маски, респіратори, окуляри, захисні щитки,  ізоляційні халати та костюми біозахисту, медичні рукавички та бахіли тощо. 
– Як вдалося досягнути результату, що Рівненщина деякий період перебувала  у зеленій зоні?
– Так, як відомо, до 31-го серпня уряд продовжив адаптивний карантин, встановивши «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони епідемічної небезпеки. Від кінця липня Рівненщина була у зеленій зоні з максимально послабленим карантином. Таке рішення прийняте на засіданні Державної комісії ТЕБ і НС. Воно грунтувалося на показниках захворюваності – тривалий час у нас кількість хворих та тих, що одужали людей була приблизно однакова. 
Як ми спільно досягли цього результату? Намагалися швидко реагувати на всі повідомлення з місць, що стосувалися поширення коронавірусної інфекції. Наприклад, у смт Зоря Рівненського району з квітня були блокпости і лише наприкінці травня їх зняли. Попри те, що це створювало певні незручності для місцевого населення, нам вдалося локалізувати інфекцію. І за час карантину у селищі захворіло лише 2% місцевих жителів. Якщо в обласній лікарні зафіксували спалах цієї хвороби серед медиків, то відразу створили комісію, аби розслідувати причини такого явища. Ми всі разом працювали над тим, аби втримати ситуацію під контролем. За обсягами протестованих людей на коронавірусну інфекцію Рівненщина входить до п’ятірки кращих областей в Україні. І це показник від самого початку пандемії. Перший «удар» з дослідження великої кількості зразків взяли на себе обласні заклади – лабораторний центр та центр громадського здоров’я.
Також в області функціонують мобільні бригади для забору біоматеріалів для діагностики COVID-19. Оскільки тести імуноферментного аналізу (ІФА) набагато дешевші, це дало можливість масово провести такі дослідження та вчасно реагувати на спалахи інфекції. Завдяки спільним зусиллям МОЗ та обласної влади модернізовано лабораторії, що значно поліпшило як умови праці спеціалістів, так і результати досліджень. У Рівненському центрі громадського здоров’я створено кол-центр, де фахівці консультують щодо ІФА та ПЛР-тестування, як правильно підготуватися до тесту, аби отримати точний результат.
– Чи не постраждали у цей карантинний період ті люди, котрі не могли потрапити до лікарень на консультацію до лікаря?
– До людей виїжджали лікарі екстреної медичної допомоги, консультували їх у центрах первинної медико-санітарної допомоги із сімейними лікарями. У травні Кабмін дозволив невідкладні та термінові заходи із госпіталізації. Також дав старт плановим операціям, якщо внаслідок їхнього відтермінування існує ризик для життя. Вже на початку липня перший заступник голови ОДА Сергій Подолін та керівник профільного управління Олег Вівсянник розглянули можливість  відновити роботу так званої «чорнобильської» лікарні. І вже за тиждень обласна комісія з ТЕБ і НС на своєму позачерговому засіданні прийняла рішення відкрити стаціонар обласного спеціалізованого диспансеру. Всередині липня запрацював стаціонар санаторію «Червона калина». Вже у двадцятих числах липня на Рівненщині зафіксували тих, що одужали удвічі більше, аніж тих, що захворіли. Понад два тижні була позитивна динаміка та 72% людей перемогли хворобу. Відтоді в області послабили карантин. Відновили роботу обласні лікувальні заклади – госпіталь ветеранів війни, дитяча лікарня. Запрацювали  амбулаторно-поліклінічні  відділення  обласного перинатального центру, Корецька обласна лікарня відновного лікування та інші заклади.
– Прокоментуйте нинішню ситуацію із захворюваністю на COVID-19 в Рівненській області.
– На середину серпня у 6-ти лікарнях першої хвилі на лікуванні знаходяться 203 хворих на COVID-19. Пацієнти перебувають в інфекційних та перепрофільованих відділеннях. З них у важкому стані перебуває 56 осіб. У лікарнях першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19 є 315 перепрофільованих ліжок, 153 ліжка в інфекційному та 40 в реанімаційному відділеннях. Відповідно заповненість ліжок становить – 29, понад 72 та 45 відсотків.  До апарату ШВЛ підключено троє хворих. Тоді як, наприклад, 12 серпня не було жодного хворого, котрий би був на ШВЛі. Тобто треба розуміти, що ситуація змінюється щоденно. Сталих показників немає. А загалом у цих лікарнях з початку пандемії пролікували 1838 людей. Усього у лікарнях першої та другої хвилі на сьогодні маємо 853 перепрофільованих ліжка для госпіталізації хворих на COVID-19. 
– Як бачимо, Рівненщина знову повертається до жорстких карантинних заходів. Дубно, Рівненський та Костопільський райони віднесено до «червоного» рівня. До «помаранчевого» рівня небезпеки увійшли місто Острог, Гощанський та Здолбунівський райони.
– Таке рішення прийнято Центральною комісією з питань ТЕБ та НС. Тому у цих зонах встановлені карантинні обмеження. Це необхідно, щоб запобігти стрімкому поширенню коронавірусу. Хочу звернутися до наших жителів – з усією серйозністю поставитися до цих тимчасових правил. Адже від цього залежить наше здоров’я, здоров’я дітей та й в цілому благополуччя усієї області. Лише завдяки самоорганізації та самодисципліні ми зможемо подолати пандемію.
– Що нам чекати восени?
– На жаль, COVID-19 не стих, а навпаки поширюється. За словами головного державного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, другу хвилю можна констатувати у деяких країнах Європи, а також у Молдові, Румунії, Росії. Не виняток наша держава. Наразі в області для прийняття пацієнтів із коронавірусом будуть залучати ще дві лікарні – в Гощі та Здолбунові. Це дозволить розвантажити Рівненську міську лікарню. Загалом Рівненській ОДА доручили підготувати ліжковий фонд 11 лікувально-профілактичних закладів другої хвилі. 
Перебуваючи на Рівненщині з робочим візитом, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов наголосив, що медична галузь у пріоритеті. Держава звертатиме увагу на матеріально-технічне оснащення лікарень, створення належних умов праці та підвищення заробітної плати для усіх працівників галузі у такий нелегкий час. Тому я хочу подякувати за сумлінну працю медичним працівникам Рівненщини, котрі в такий складний час працюють, не покладаючи рук. Ми повинні стати їхніми спільниками. Важливо пам’ятати, щоб подолати недугу, треба інколи до 40 днів. А от, щоб продезінфікувати руки та надягнути маску – лічені хвилини.
Хочу звернутися до наших земляків: друзі, пам’ятайте про дотримання усіх протиепідемічних норм! Давайте разом зробимо все, аби не повертатися до «червоної» зони і жорстких карантинних обмежень. Бережіть себе і будьте здорові!