Наш час потребує лідерів нової формації

Час іде. Ми подорослішали, і дуже швидко розлетимось по різних куточках світу, але в пам'яті неодмінно залишаться спогади про дитинство та юність, спогади про рідну школу – місце, куди нас ще малятами привели батьки, де з допомогою всього шкільного колективу ми змужніли, розправили крила і стали дорослими людьми. Школа відіграла важливу роль у нашому житті. І ми, як гідні її учні, повинні бути вдячними за всю її турботу і любов, особливо – вчителям. Вони намагались навчити нас усьому, що знали самі, хоч як ми цьому противились. І от нам надали можливість побути «у вчительській шкурі».
Нещодавно в Рокитнівському НВК “Школа 1 ступеня- гімназія» відбувся День шкільного самоврядування. Роль учителів приміряли на себе всі одинадцятикласники.
Як завжди у період підготовки до цього Дня були розподілені доручення між усіма, аби кожний чітко знав свою роль. Обов’язки директора закладу виконувала Вікторія Лобач, завучем з навчальної роботи в цей день була Яна Суханова. Роботу завуча з виховної роботи взяв в свої руки Олег Покотило. Обов’язки між “педагогічним колективом» розподіляли завуч з навчальної роботи та директор, а роботу молодшої школи координував Олег Покотило. За 2 тижні до дня самоврядування була проведена педрада, на якій новообраний директор призначив класних керівників та вчителів молодшої школи, а також кожен отримав свій розклад уроків, в якому враховувались всі побажання. В середньому кожен учитель мав по 4 уроки.
Всі поставились до завдання серйозно, гарно підготувались й провели свої уроки на «ура!».
Після завершення трудового дня весь педагогічний колектив зібрався в учительській, щоб розповісти про свої враження від вчителювання. Нам дуже сподобалось працювати з дітьми, вони дуже цікаві й активні на уроках. Після цього дня дехто навіть задумався про те, щоб у майбутньому стати учителем. Ми зрозуміли, що бути вчителем не просто, але дуже цікаво. Така професія потребує великих знань, впевненості, підходу до учнів та терпіння. Вчитель, як і лікар – не може припускатися помилок, бо в його руках – душі його учнів.
Враження від цього дня залишилися найпозитивніші. Ми вважаємо, що такі дні мають проводитись значно частіше, адже самоврядування – один із головних принципів діяльності учнівської спільноти. Суть його полягає у реальній участі дітей в управлінні класу, школи. Досвід багатьох років доводить, що саме учнівське самоврядування – це не лише самостійне вирішення різноманітних питань, а й самостійне виконання, проведення, планування різноманітних заходів, відповідальність за які несуть самі лідери – учні.
Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, генерувати нові ідеї та приймати нестандартні рішення. Ось чому головне завдання школи – знайти і підтримати учнівську молодь, чия життєва позиція спрямована на активну участь у громадському житті.

Вікторія ЛОБАЧ.