Сьогоднішня публікація про те, що нас найбільше хвилює (а це, звісно, армійська тематика), буде досить обширною, оскільки в ній ми спробуємо якомога детальніше охопити події прожитого тижня. Після того, як за зібрані кошти  Рокитнівщина забезпечила своїх військовослужбовців бронежилетами (на Рівненському та Миколаївському полігонах), надходження на відкритий рахунок для цієї святої справи не припинилися. Список благодійників поповнився новими прізвищами, назвами установ та організацій. І, що найзворушливіше, свій внесок на підтримку армії почали робити навіть діти дошкільного віку, віддаючи гроші з власних заощаджень (скрабничок, зібраних з коляд та подарованих на дні народження). В результаті, сума виявилася досить пристойною. Тож, зібрані за минулий тиждень кошти, не зволікаючи, вирішили спрямувати на потреби військовослужбовців з Рокитнівщини. Маючи координати  бійців, громадські активісти, яким доручили займатися відповідною справою, довідалися про те, якими речами їх слід забезпечити першочергово, і виконали все, що від них залежало. 13 червня робоча група у складі: Віктора Охремчука, Ігоря Костецького, Ганни Ковальчук та батька військовослужбовця Павла Ражика виїхала до Києва, де закупила усе необхідне. А далі, за планом, їх шлях проліг до Миколаївського полігону. Проте, з вашого дозволу, дорогі читачі, мені хотілося б трохи детальніше розповісти про день, проведений у столиці. Так, саме день: з 9-ої ранку до 19-ої вечора. Упродовж цього часу громадські активісти займалися пошуками замовлених солдатами товарів. У воєнторзі, який нам рекомендували напередодні, не було необхідної їх кількості. Немаловажною була якість і помірна ціна. Довелося скористатися послугами Інтернету. Маючи ноутбук, активісти підключилися до мережі в одному із столичних кафе. Поки роздобували необхідну інформацію, стався випадок, який вразив нас усіх до глибини душі. Після ряду дзвінків на номери з Інтернету, до рокитнівчан підійшов чоловік, який обідав за сусіднім столиком. «Я зрозумів, що ви допомагаєте армії. Можна я здам  гроші?» — запитав він. Не чекаючи відповіді, незнайомець вийняв тисячу гривень і поклав на стіл. Приголомшені його вчинком, учасники робочої групи запропонували чоловіку розписатися у відомості, від чого він спочатку відмовлявся, а потім, після пояснень Ганни Ковальчук про сувору звітність, все-таки погодився і поставив підпис (див. фото на 2-ій стор.). Ми попросили у благодійника номер телефону і подарували на пам’ять газету з матеріалами про допомогу рокитнівським військовослужбовцям. Найдивовижнішим у цій історії виявилося те, що наш новий знайомий вірменин за національністю… Вчинок, вартий захоплення. Хочеться, щоб він послужив прикладом, для українців, які не гребують нажитися, користуючись становищем у країні…

Далі не буду вникати в подробиці. Скажу лише, що до вечора робоча група закупила в потрібній кількості: бронежилети, спальні мішки, дощові плащі та військові дощові костюми, футболки, предмети особистої гігієни і т. д.
… На Миколаївський полігон, як і минулого разу, ми прибули зранку. Хлопці були попереджені про зустріч напередодні, отже в призначений час в призначеному місці чекали своїх земляків. Цього разу вони зустріли нас, як добрих знайомих. Були серед рокитнівських військовослужбовців і нові обличчя. Найперше по приїзду ми роздали хлопцям конверти з районкою та фотографіями, зробленими минулого разу. Після цього вручили новоприбулим солдатам бронежилети (6), а згодом розприділили все, що доставили. Знову фотографувалися, спілкувалися, розпитували про армійські справи. Із хорошого хочеться повідомити те, що почали упорядковувати  військову документацію, тобто: хто, коли і де проходить службу. Харчів, за словами хлопців, їм вистачає. В час нашого приїзду полігон відвідав генерал. Армійців готували до прибуття на полігон Президента України Петра Порошенка у середу, 18 червня…
Спілкувалися також про особисте. Вітання з району передала для свого чоловіка дружина Петра Коханевича. Хлопці з Карпилівки розповідали про те, як нещодавно до них приїжджали сільський голова Віктор Бричка та Карпилівський пресвітер Володимир Бричка, котрі привезли від односельчан щедру передачу, за яку солдати надзвичайно вдячні. Вони  просили обов’язково написати про це на сторінках газети. Окрім того, військовослужбовець із цього села Іван Кисорець передає вітання своєму шкільному колективу, де працював до армії. А всі разом наші хлопці щиро дякують  жителям району, усім добрим людям, які турбуються про них, допомагають і підтримують. Хтось із солдатів ділився із нами сокровенним про те, що невдовзі збирався одружитися, хтось  тужить за своєю великою чи новоствореною сім’єю… Прощаючись, ми бажали рокитнівським бійцям, щоб їх хранив Господь…
З місця події Валентина Кириловець.
Фото автора.

Окремим рядком слід розповісти також про інші події із армійської тематики, які відбулися цього тижня. Так, у п’ятницю, 13 червня Рівненський полігон відвідав голова районної ради Руслан Дубовець, який доставив сюди допомогу для чотирьох рокитнівських бійців, надану ТзОВ «Торговий Дім Північ-Центр» супермаркет «Саммаркет» та ПП Таранець.
У понеділок, 16 червня, на площі біля райдержадміністрації 5 бронежилетів та військові комплекти було передано керівництву прикордонної застави «Березове» для бійців, які ідуть в склад мобільного загону, що вибуває для підсилення східних кордонів держави.
Ще один бронежилет та військовий комплект цього ж дня передали матері Надії Іванівні Опанасюк для сина Петра Опанасюка, який несе почесний військовий обов’язок у містечку Красний Луч Донецької області.
У понеділок, 16 червня, на прийомі у голови Рокитнівської райдержадміністрації Світлани Пахнюк побували солдатські матері Карпилівської сільської ради, які висловили своє незадоволення тим, що місцева влада не приділяє їм належної уваги. А також поскаржилися на те, що держава не відшкодовує коштів за проїзд їхнім синам-військовослужбовцям, які побували у відпустках. А це немалі суми (від 400 і понад 1000 грн). З проханням вирішити це питання районна влада надіслала звернення у вищестоящі державні органи. Хочеться також зазначити, що на рівні району це питання вже вирішено: перевозити військовослужбовців будуть по пред’явленню військового квитка.