День Соборності України. Що це для нас?

Кожного року ми відзначаємо це державне свято — День Соборності України. Але яке значення воно має для кожного з нас? Для когось, можливо, це просто червона дата в календарі, а хтось по-справжньому задумається над його сенсом в ці тяжкі для України дні. Спробуємо коротко пригадати, що ж власне відбулось в Києві дев’яносто шість років тому, і чому з року в рік ми згадуємо цю подію.
 Наприкінці 1918 року, на території України внаслідок цілої низки політичних подій виникли дві українські держави – Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР), яка включала в себе нинішню Львівщину, Тернопільщину, Івано-Франківщину і Українська народна республіка (УНР), до складу якої входили всі інші землі нашої країни, їх ще називали Велика Україна. Таким чином, постала необхідність об’єднання цих державних утворень. Після переговорів і технічних узгоджень 22 січня 1919 року в Києві, на Софійській площі, керівництво обох держав проголосило Акт Злуки, згідно з яким всі українські землі відтепер мали входити до єдиної держави – Української народної республіки.
Та, на жаль, цей документ мав більш символічне значення ніж практичне. Держава тепер була одна, та вона і далі мала дві армії – Українську Галицьку Армію, що воювала в Галичині проти Польщі, і Наддніпрянську Армію, котра вела бої з військами більшовицької Росії вже на підступах до Києва…
Тоді, у 1919-му, українці програли війну, яку вели на два, а інколи і на три фронти. Цьому було багато причин, і одна з основних – відсутність єдності. Сьогодні ми теж воюємо, платимо жахливу ціну за можливість жити щасливо у своїй власній державі, за те, щоб страх перед владою був змінений на повагу до неї, якщо вона цього заслуговує. День Соборності символізує єдність всієї країни, сьогодні це дуже актуально. Згадуючи події минулого, ми кажемо Світові, що Україна єдина, що Донбас – це наша земля, що Крим на правах автономії має входити до складу нашої держави.
Софійська площа у Києві під час святкування Нового року стала головною в країні. На ній відбувались святкові події, саме там стояла новорічна ялинка, тисячі людей побували там. Велике значення ця площа мала і в січні 1919 року, коли на ній так само було багатолюдно. Це були наші предки, які колись творили історію, і яких нині вже немає на цьому світі. Сьогодні історію творимо ми з вами, сучасники нової України. Прошу лише одного, давайте в ці січневі дні згадаємо той час, коли українці боролися за єдину Соборну Україну, адже зараз відбувається те саме. І якщо ми пам’ятатимемо День Соборності України не як чергову дату в календарі, а як, нехай і символічну, але таку важливу для всіх поколінь українців подію, тоді наші нащадки через століття, переглядаючи кадри кінохроніки історичних подій в Україні 1919 року, і початку ХХІ століття, скажуть: «Так, це були наші предки, і ми ними пишаємось».

Артур ЯЦУК.