Пам’ять про минуле не знає забуття

Одне його ім’я наводило жах і паніку на загони енкаведистів, емгебістів та місцевих колаборантів, які у роки визвольних змагань за незалежність України у 40-50-их роках минулого століття вогнем і мечем випалювали на наших теренах все українське, національне – нищили патріотів фізично, розвозили їхні сім’ї по «сибірах, гулагах, соловках» і впроваджували в Україні більшовицькі окупаційні порядки. А звали цього поліського хлопця Кузьмою Бричкою, більше відомим під псевдонімом «Черешня». Хто ж він такий Кузьма Бричка-«Черешня»?
Народився 12 жовтня 1922 року у селі Карпилівка Рокитнівського району у звичайній сільській сім’ї Гната та Анастасії Бричок, був первістком молодих батьків. Ріс розумним, кмітливим, розсудливим. Рано залишився без батька, у часи польської влади його було вбито за нез’ясованих обставин. Мати вийшла заміж вдруге. Вітчим малого Кузьми, Євдоким Єремейчук, був людиною розумною, добрим господарем і гарно ставився до пасинка, тож зростав і виховувався хлопець у цілком нормальних для тих часів умовах. Був дуже активним, допитливим, прагнув знань та бачив себе корисним у становленні української державності. З початком Другої Світової війни вступив до «Поліської Січі» під проводом відомого тогочасного політичного і військового діяча Бульби-Боровця, згодом він зі своїми бойовими побратимами повернувся у рідну Карпилівку, де очолив озброєну самооборону села. З 1943 року брав активну участь у бойових загонах Української Повстанської Армії. Керівництвом об’єднання УПА «Північ» був призначений надрайоновим провідником Сарненської округи.

З середини 1945 року очолював боївку, яка відчайдушно чинила опір комуністичному режиму, який методом терору впроваджувався на рідному йому Поліссі. Був воїном мужнім, сміливим, не по роках мудрим та розсудливим. Його сотні разів вистежували професійні емгебістські нишпорки та їхні місцеві сексоти, розставляли на нього хитромудрі пастки та засади, але він кожного разу пошивав у дурні своїх ворогів і виходив живим та неушкодженим з найскладніших ситуацій. Все ж у жовтні 1951 року в урочищі Індюшине поле, що приблизно в десяти кілометрах від Карпилівки, він був вистежений агентами МГБ і підступно вбитий пострілом у спину.
Ось такий короткий життєвий шлях пройшла ця незвичайної долі людина, яка прийняла мученицьку смерть за самостійну Україну всього лише у 29 років.
Важко більш точно, докладно і детально розповісти біографію Кузьми Брички-«Черешні» – у радянські часи збирати  інформацію про його життя було вкрай небезпечно, а нині живих свідків цих подій практично не лишилося. Невідомо, де знайшли вічний спочинок його останки – вороги боялися його навіть мертвого і залишили без права на власну могилу.
 Та все ж,  витерти його ім’я з історії району, незважаючи на всі потуги, радянському режиму не вдалося. Люди його пам’ятають, передають спогади з покоління в покоління. На місці його загибелі вже у пострадянські часи активістами тодішнього Народного Руху району насипано курган з високим хрестом і покладено гранітну плиту з таким написом: «Слава Україні! На цьому місці у жовтні 1951 року був підступно вбитий агентами МГБ борець за волю України, провідник ОУН-УПА Бричка Кузьма (псевдо «Черешня»») Героям Слава!».
А вже у нинішньому році, який з нагоди 75-річчя повстанського руху в Україні, на Рівненщені оголошено роком УПА, тут силами працівників ДП «Рокитнівський лісгосп» та активістами проведено оновлення, окультурення та осучаснення цього місця – викопали, точніше, реставрували колишню криницю, поставили зручні лавочки, збудували простору альтанку, пішохідний місток, на хресті, котрий вінчає меморіальний курган, припасували портрет патріота, все пофарбували. А у суботу, 22 квітня, відбулося урочисте відкриття і освячення цього місця.
За покликом власних сердець сюди прибули з Рокитного та інших населених пунктів району небайдужі до власної історії люди різних вікових груп, професій, духовенство УПЦ Київського Патріархату, представники районного осередку УНСО, ветерани АТО, депутати районної ради. Відбулося урочисте богослужіння та освячення споруди, протоієрей УПЦ КП Володимир з села Нивецьк Дубровицького району виголосив дуже змістовну, повчальну і проникливу проповідь. З патріотичною промовою до присутніх звернувся також  перший заступник голови Рокитнівської райдержадміністрації Олексій Берташ. Опісля учасники події співали релігійних, українських народних та повстанських пісень. Завершилося дійство поминальним обідом та фотографуванням на згадку.
Леонід ІЩУК.
Фото автора.