День хрещення Київської Русі-України

28 липня українці відзначають День хрещення Київської Русі-України, свято, що було засноване в 2008 році президентом Віктором Ющенком. Указ глави держави наказував відзначати цей день кожен рік двадцять восьмого липня, "в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі". 
Хрещення жителів Києва й цілої країни залишається одним з найбільш дискусійних моментів в історії. Багато дослідників відзначають, що факти про ту епоху були не раз спотворені через соціальні і політичні перетворення. 
Ми вивчили погляди українських і зарубіжних істориків на культуру, побут і політику Київської Русі періоду до і після хрещення, склавши добірку цікавих маловідомих фактів. 

Володимир Великий, на честь якого й було запроваджене це свято, хоч і був неоднозначною з історичної точки зору постаттю, в історію увійшов як один із наймогутніших київських князів, завойовник і, звісно, хреститель України-Русі.
Сам Володимир Святославович хрестився в Криму, в Херсонесі (Корсуні). Відбулося це, власне, після того, як Володимир, вимагаючи у Візантійського князя Романа II віддати за нього дочку Анну, захопив місто. На місці, де, за легендою, відбувся обряд хрещення, тепер стоїть собор, названий на його честь. Загалом же, військові походи були не рідкістю для київського правителя: судячи з літописів та інших історичних свідчень, син Святослава подолав у великих походах близько 5,5 тис. км.
До слова, попри те, що саме Володимир вважається хрестителем Русі, він був не першим київським князем, що прийняв християнство. Першою це зробила його бабуся – княгиня Ольга, проте саме Володимиру вдалося зробити християнство державною релігією.
Високі технології 
Київська Русь була відома мистецтвом збройових майстрів. За запевненням істориків, саме на цих землях вперше були створені шестопер, наруч, гак для натягування арбалета, кольчуги з плоскими кільцями, сталева маска для коней, шпори з пластинчастим козирком і шпори з коліщатком, а також пластинчаста броня. Відзначилися і ювеліри – рівень роботи міських майстрів не поступався витворам лідерів світового мистецтва тієї епохи у Візантії і на Близькому Сході. Фахівці із золотих і срібних справ прагнули максимально поліпшити гру світла, для чого відтіняли срібло черню і позолотою. Іноді для цього ювелірні прикраси навіть покривали тисячами мініатюрних кілець, напаюючи на кожне трохи срібла. 
Малий бізнес 
Заняття ремеслом на Русі було популярним і затребуваним. Умілий гончар або коваль міг обслуговувати три-чотири населених пункти. Київська Русь була однією з найбільш "урбанізованих" країн тодішньої Європи: в 9-10 століттях там було не менше 25 міст, а в 11 столітті їх число підбиралося до сотні. Через це в скандинавських сагах ці землі називають Гардарикой, країною міст. Середньовічний "бізнес" активно розвивався – і на зміну худобі і бурдюків в ролі грошей прийшли монети із золота та срібла, а також срібні злитки – гривні. 
Поп-музика 
Ще до хрещення в Київській Русі було безліч співаків, які виконували пісні на героїчну тематику – битви з загарбниками, подвиги народних богатирів. 
Випивка 
У Київській Русі не знали горілки і не гнали спирту. Ключовими хмільними напоями були квас, мед і вино. Перший найчастіше був зовсім безалкогольним або ж зі слабким градусом, його виготовляли з житнього хліба, отримуючи схожий на пиво напій. Про нього згадує ще в п’ятому столітті візантійський мандрівник нарівні з медом. Останній був найбільш поширеним – після хрещення Русі він почав виготовлятися і в монастирях. Мед (напій, що сучасникам більш відомий як "медовуха") варили різних сортів на будь-який смак: сухий, солодкий, з перцем. Варений мед як напій був нижчої якості порівняно зі ставленим. Останній витримували по 10-15 років і більше – його отримували завдяки природному бродінню бджолиного меду із соком лісових ягід. 
Писемність
до 
кирилиці 
Вчені наводять безліч доказів на користь присутності писемності в Київській Русі задовго до Кирила і Мефодія. На їхню думку, місцеві жителі писали "рисами" і "резами" – локальним варіантом рун – за допомогою яких "читали і ворожили". Про писемність древніх слов’ян пишуть також арабські і німецькі джерела. Дослідники повідомляли про пророцтва на каменях, підписах до пам’ятників і про дипломатичну пошту на таких "письменах". 
Зцілення
Ходять легенди про те, що Володимир незадовго до хрещення повністю осліп. Тоді його майбутня дружина, християнка Анна, почала наполягати, на хрещенні ще більше. І, за легендою, сталося диво: відразу після прийняття нової віри до Володимира повернувся зір.
Мозаїки в Римі
На честь 1000-ліття святкування Дня хрещення Київської Русі в Римі було встановлено дві нових мозаїки. На них зображені святі Ольга і Володимир, які і почали християнізацію Київської Русі.