В сім’ї у Любові панує любов

Однією із найпозитивніших подій у передноворічні дні для мене стали відвідини пологового відділення у нашому рідному містечку. Сучасне, комфортне, тепле. Радуєшся і пишаєшся ним. При бажанні можна піднятися на п’ятий поверх ліфтом. Але саме по собі виникає бажання пройтися сходами. За цей нетривалий проміжок часу намагалася уявити собі жінку, яка народила вісімнадцять дітей. І коли медпрацівники провели у палату, де перебувала породілля, то щиро зізнаюся, що просто розчинилася від ніжності, бо побачила не одну, а одразу дві мами, які воркували над своїми немовлятами. Перша — над хлопчиком (як довідалася при розмові), друга — над дівчинкою. «То у вас одразу жених і наречена», — пожартувала до жінок. Вони мило посміхнулися, представилися, коли вже в них про це попросили і невимушено підтримали розмову. Сина народила молода  мешканка  Масевич, а донечку — багатодітна мама із Познані. Власне до неї, до  Любові Петрівни, того дня й поспішала, щоб познайомитися. Хочете знати, яка  насправді на вигляд мама, що народила вісімнадцяту дитину? З радістю ділюся своїми враженнями: вона світиться щастям. І це лише підтвердить наш знімок. Гарна на вроду, привітна, усміхнена. Навіть губишся в здогадках стосовно її віку. Та й яке це має значення. Просто дивишся на людину і відчувається, що її, матір і дружину, люблять і бережуть у цьому великому, навіть по мірках Рокитнівщини, сімействі.
Любов Ковалевич щиро зізнається, що у неї і справді дуже хороший чоловік, і господар дому, і батько дітей. Турботливий, уважний, працьовитий. З ним радісно і легше, ніж здається для такої великої родини, іти по життю, виховувати діток, яких їм Бог подарував по Своїй милості аж вісімнадцять, як зазначалося попереду (один син, правда, відійшов у вічність в шістнадцятирічному віці). Всього Любов Петрівна народила 10 дівчаток і вісім хлопчиків. Три доньки та син на сьогодні вже мають свої сім’ї і проживають окремо. Є ще двоє випускників, восьмеро школярів і двоє дошкільнят, тепер, правда, троє. Окрім того, у Любові Петрівни вже дев’ять онуків! Каже, що коли всі позбираються в дім, то трохи гамірно. Але, коли порозходяться, то й незвично, навіть сумно. Діти у цій сім’ї слухняні  й трудолюбиві змалку. Кожен має свої обов’язки по дому, то легше й батькам. Усі разом і город обробляють, і господарство порають. Не лінуються їхні нащадки й гроші заробляти. Хтось із старших — на лісопильній рамі, молодші — в лісі у сезон збирання ягід. Як ставляться один до одного? Підтримують, люблять і шкодують. Особливо старші молодших. Вони не жаліють для них ні слів, ні обіймів. Дуже скучили за мамою всі відтоді, як вона відправилася в пологовий. Ждуть не діждуться і неньку, і ту дівчинку, щоб її потримати, поколихати,  на руках поносити. Мама вже й ім’я для донечки обрала. Каже, попередніх діток називали разом, а цю крихітку вона вже вирішила, що назве за своїм бажанням. 
… До Нового Року Любов Петрівна вже відправилася додому з найкращим подарунком для свого сімейства, з лялькою, яку всі так чекали, і так вже люблять…
Валентина Кириловець.
Фото автора.