Відзначили Преображення Господнє
по-масевицьки – дружно, наче однією родиною

Преображення Господнє – велике християнське свято, яке відзначає одну з подій, що передували розп’яттю Ісуса Христа. Щоб показати учням духовну славу, яка повинна послідувати за стражданнями, Господь преобразився перед ними на горі Фавор. Обличчя Христа просяяло, як сонце, а одяг став білий, як сніг. Перед лицями здивованих апостолів з’явилися старозавітні пророки, щоб розмовляти з Господом про прийдешні випробування.
У народі це свято називають Другим Спасом – у храмах цього дня освячують яблука, груші, сливи та інші фрукти, а також мед. Проте найчастіше люди несуть для освячення саме яблука, через що свято отримало ще й третю назву – Яблучний Спас.
Як завжди, з великим піднесенням, підкреслено урочисто відзначається воно у селі Масевичі. Під малинові передзвони до новозбудованої Свято-Миколаївської красуні-церкви, яка є гордістю цього славного села, на святкове богослужіння сходяться сотні його мешканців, де відбувається величне духовне дійство: служиться Божественна Літургія, возносяться молитви до Творця, виконуються церковні славопіснеспіви. Дуже гарно, в незвичайній атмосфері піднесення та єднання з Всевишнім, проходило воно і цьогоріч. Після богослужіння у приміщенні храму відбулася традиційна велична хресна хода навколо нього. Настоятель отець Анатолій розповів прихожанам про суть цього свята та його значення, освятив принесені людьми плоди. До речі, деякі кошики з фруктами та медом мали вигляд справжніх мистецьких композицій, настільки вміло, зі смаком та видумкою вони були скомпоновані.
Опісля, на ганку храму отець Анатолій виголосив натхненну, проникливу проповідь, сповнену великої християнської любові, моралі та мудрості, яку завершив словами: «Святкуйте, люди добрі, вітайте одне одного з цим великим святом, преображайтеся самі, ставайте ближчими до Бога!». Потім він привітав всіх іменинників-прихожан церкви, в адресу яких у виконанні церковного хору звучала величальна життєстверджуюча християнська пісня «Многії літа».
Вітали цього дня і отця Анатолія, адже вперше саме на це свято, 14 років тому, прибув він у це незвичайне село настоятелем храму, який ще стояв тоді у будівельному риштуванні і до кінця будівництва було дуже далеко. Проте новий батюшка зумів мобілізувати на святу справу завершення будівництва всіх прихожан, і невдовзі нова церква стала окрасою та візитною карткою села. За роки служіння у Масевичах народилися і зростають його діти, він здружився і навіть поріднився з багатьма мешканцями, здобув шану, повагу і любов серед них і нині дякує Богу за те, що послав його на службу у таку прекрасну громаду. Найтепліші слова подяки за сподвижницьку пасторську службу від свого імені та від педагогічного колективу Масевицької ЗОШ І-ІІІ ступенів висловила директор цього закладу Людмила Смик, вихованці недільної школи, всі присутні на святі. Часточки атмосфери доброзичливості, тепла, умиротворення та любові, яка панувала під час богослужіння, люди понесли на вулиці села та у свої домівки.
Леонід ІЩУК.
Фото автора.