Дзвіночок покликав у клас на урок, приймай, рідна школо, своїх діточок!

Святом Першого дзвоника, Днем знань, називаємо цей незвичайний для нас день,  незалежно від віку й статі. Він викликає у кожного, чи то у поважних татусів та мам, дідусів та бабусь приємний щем у серці та приступи легкої ностальгії, адже кожний у таку хвилину поринає у власне дитинство, свою неповторну юність – час райдужних мрій та сподівань, великих надій, цікавості й остраху за своє майбуття, яким воно буде? Не кажучи вже про радість самих іменинників свята – школярів, для яких це довгождана зустріч з друзями-однокласниками, улюбленими вчителями. Та найбільше різних почуттів свято першого дзвоника викликає у першокласників – це їх перші кроки до дорослого життя, перша межа у житті, за якою з’являються перші обов’язки та відповідальність.
Здавалося б, свято це повторюється з року в рік, воно звичайне, звичне і однакове скрізь. Але це не так. У кожній нашій школі, великій чи малій, сільській чи містечковій протягом десятиліть його проведення сформувалися свої звичаї й традиції, своя особлива аура, які роблять його оригінальним та неповторним.
Таким воно було цьогоріч і у Карпилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Гарної сонячної днини, 2 вересня, на просторому подвір’ї цієї однієї з найбільших у районі школи зібралися майже вісім сотень її вихованців (781 учень!), їх батьки, найближча рідня, весь педколектив на чолі з директором і рівно о 9-ій годині ранку розпочалося святкове дійство. Під звуки пісні про Україну, стрій вихованців школи обходить дівчина-Україна, яка засіває їх житом з торбинки на щастя, удачу, добірний врожай хороших знань, після чого звертається до всіх зі словами:
У кожному домі на рідній землі день новий починається,
Хай щастям, добром і красою вінчається,
Хай діти ростуть на вкраїнській землі,
Хай колосом нива квітує,
Хай серце до серця пригорнеться знов
І миром земля запанує.
Після цього в учнівський стрій запрошуються новобранці школи – першокласники. Їх у цьому році аж 79! Разом зі своїми першими учительками вони проходять під райдужною аркою з барвистих квітів та різнокольорових кульок і займають приготовані для них місця на подвір’ї. До всіх учасників свята з вітальною промовою звертається директор школи Василь Кукса, у якій бажає всім учням міцних знань, учителям плідної роботи на ниві розумного, доброго, вічного.
Опісля слово надається першокласникам, котрі добре вивчили свої слова згідно зі сценарієм і сміливо їх декламують татам, мамам, учителям та всій шкільній родині. Звучить пісня «Ми щасливі діти», до всіх присутніх, у свою чергу, звертаються з вітаннями, побажаннями та словами подяки своїм вчителям випускники-старшокласники. Вони ж нагадують, що навчання у школі не тільки солодкий мед, а й, частенько, гірчиця, тому аби підсолодити душу у гірку годину, дарують першокласникам та їх «великомученицям»-класоводам солоденькі пироги та калачики. Ця сцена виглядала дуже зворушливо та трохи кумедно, що додало святкового настрою всім учасникам дійства.
І ось настає хвилююча та урочиста мить – ведучі свята пропонують першокласникам та випускникам зробити символічний перший дзвінок. Лунає його срібний голос, директор школи Василь Кукса запрошує учнів та вчителів до своїх класів. Новий навчальний рік стартував. У добру путь!
Леонід ІЩУК. 
Фото автора. 
P.S. Цього дня свято Першого дзвоника відбулось в усіх навчальних закладах району.