Львів — це старовинне місто з безліччю чудових пам’яток архітектури і історії. Львів — це національно-культурний осередок України. І саме це  місто відвідали ми, учні 10 класу Масевицької ЗОШ І-ІІІ ст., на чолі з вчителем Ігорем Степановичем Кривком.
Пішохідна екскурсія містом почалася рано-вранці, адже у цей час Львів ще не заповнений людьми і транспортом. Тихі порожні старовинні вулиці вражали своєю величчю. Вимощені бруківкою дороги, численні архітектурні пам’ятки, будинки з маленькими балкончиками — все це залишає своєрідний відбиток у свідомості подорожніх. Найперша історична і архітектурна пам’ятка, яку ми відвідали — це костел Св. Ельжбети. Будівля відразу привернула увагу своїми шпилями і різноманітними рельєфами. Поблукавши вуличками, ми зупинилися біля собору Св. Юрія. Протягом 1901-1944 років у цьому соборі жив і служив Богові та Україні духовний вождь нації митрополит Андрій Шептицький. А на місці собору 330 років тому на чолі з львівським єпископом Йосифом Шумлянським формувалися українські війська, які спільно з арміями європейських країн звільнили Відень від турецької облоги.
Дорогою до наступної зупинки ми відвідали парк і університет ім. Івана Франка. Ми зупинилися на проспекті Свободи у центрі міста. Тут знаходиться Національний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької — один із найгарніших театрів країни. Також тут споруджений пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку. На львівському Майдані залишилася велика кількість плакатів і наметів після Євромайдану. Тут знаходяться фотографії загиблих і надпис: «Герої не вмирають».
Наступна наша зупинка — гора Високий замок. Це найвища точка у Львові, висота її над рівнем моря становить 413 м. На вершині розташований оглядовий майданчик, до якого веде спіральна пішохідна доріжка. Щоб дістатися до самої доріжки, нам довелося подолати (за нашими підрахунками) 160-170 сходинок. Але це було того варте, адже з пагорбу відкривається чудова панорама на все місто Львів.
Ми продовжили свою подорож по місту до Шевченківського гаю. Це етно-парк, музей просто неба, офіційна назва якого — Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай». Цей парк розташований на лісистих горбах Львівського плато. Кожна його зона — це міні-село, що складається з 15-20 пам’яток народної архітектури. Шість з них мають такі назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля», «Львівщина». Після Шевченківського гаю ми вирушили до Личаківського цвинтаря. Це меморіальне кладовище, у якому налічується понад 300 тис. поховань, а на могилах встановлено близько 500 скульптур і барельєфів. На цьому цвинтарі поховано  багато таких видатних людей, як Іван Франко, Маркіян Шашкевич, Володимир Івасюк, Соломія Крушельницька. На цвинтарі знаходяться військові поховання учасників польського повстання 1830-1831 рр., українсько-польської війни, воїнів УГА та президента ЗУНР Є. Петрушевича.
На трамваї ми доїхали до площі Ринок. Там розташовані одні з найцікавіших (на нашу думку) кафе-музеїв: кавова шахта, шоколадна майстерня, ресторан «Криївка». У кавовій шахті можна випити свіжообсмажену ароматну каву, а також пройтися підземними ходами. Для цього відві-дувачам видають каски. У шоколадній майстерні полиці, переповнені різними видами шоколаду. Тут є і «гори» цукерок, і різні шоколадки, і звийчайний шоколад величезними шматками, а також різні фігурки з того самого шоколаду. Ресторан «Криївка» — це заклад, оздоблений у вигляді польової криївки УПА. Кухня — польова, українська. Традиція входу до закладу передбачає знан-ня гасла-пароля: «Слава Україні! — Героям слава!», не назвавши який, не можна потрапити всередину. У цьому ж ресторані знаходиться так званий бункер, увійшовши до якого, здається, що ми потрапили в минуле, у період війни. Тут знаходяться різні експонати, а також сходи, що ведуть нагору до майданчика з столиками, а столики й стільці оформлені у вигляді ящиків з боєприпасами.
Вкінці нашої пішохідної екскурсії ми ще встигли погуляти вечірнім Львовом. І лише після цього поїхали додому з незабутніми враженнями від побаченого.
Частинка міста залишилася у наших серцях. У Львові розумієш, що таким прекрасним є не лише це місто, а й наша Україна.
  Алла НАУМОВИЧ,
учениця 10 класу Масевицької ЗОШ І-ІІІ ст.