ОПЕРАЦІЯ «НЕРЕСТ»

3 1 квітня по 10 червня 2015 року на водоймах району працюватимуть мобільні рейдові групи, робота яких спрямовуватиметься на недопущення фактів хижацького вилову риби, риболовлі в заборонених місцях, інших порушень правил рибальства, в тому числі незаконного придбання чи збуту об’єктів тваринного світу.
У період нересту забороняється промислове і любительське рибальство та пересування будь-яких плавзасобів на водних об’єктах, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.
Забороняється під час нересту проводити у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові, бурові, сейсмологічні роботи, видобуток гравію та пісчано-ракушкової суміші.
Для рибалок-любителів будуть визначені місця та ділянки, де любительський лов буде дозволений за умови, що ловити можна тільки з берега однією вудкою з одним гачком, та одним спінінгом з блешнею, виключно у світлу пору доби. Добова норма вилову — не більше трьох кілограм на одного рибалку.
За порушення правил вилову риби під час нересту передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Так, за вилов риби під час нерестового періоду дозволеними знаряддями лову у заборонених містах порушники притягуються до адміністративної відповідальності по статті 85 частина З КУпАП і підлягають штрафу від 34 до 170 грн. Якщо ж лов відбувався забороненими знаряддями лову — сіткою, острогою, павуком, електроловом тощо, то за таке порушення передбачена відповідальність по статті 85 частина 4 КУпАП, і за рішенням суду штраф становитиме від 340 до 680 грн.
Виготовлення та збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу передбачено статтею 85-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і тягне за собою відповідальність за рішенням суду від 153 до 357 грн.
Придбання чи збут об’єктів тваринного чи рослинного світу тягне за собою відповідальність за статтею 88-1 КУпАП, і за рішенням суду винні підлягають штрафу від 51 до 255 грн.
Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо це заподіяло істотну шкоду, тягне за собою кримінальну відповідальність за статтею 249 Кримінального Кодексу України у вигляді штрафу до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Ті самі дії, якщо вони спричинили масове знищення риби, або скоєні особою, раніше судимою за аналогічний злочин, караються штрафом від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той же строк з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин тягне за собою кримінальну відповідальність за статтею 250 Кримінального Кодексу України і карається штрафом до п’ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років. За кожну незаконно виловлену рибину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 р. нараховуються збитки в розмірі: амур білий – 255 грн; білизна – 255 грн; верховодка – 17 грн; карась сріблястий – 17 грн; краснопірка -68 грн; лин – 119 грн; лящ – 170 грн; плоскирка – 17 грн; сазан – 306 грн; плітка – 85 грн; товстолобик – 255 грн; сом – 425 грн; судак – 510 грн; щука – 340 грн; раки – 25,5 грн.

Василь СтаднІк,
державний інспектор охорони навколишнього природного середо-вища Рівненської області.