Проблеми водойм Рокитнівщини

З-поміж усіх речовин на Землі вода – найпоширеніша і, напевно, найдивовижніша, без якої неможливе життя людини. Вона доступна нам в будь-який час. В будь-яку хвилину ми можемо скористатись нею, навіть не виходячи з будинку. Без води не можуть функціонувати ні промисловість, ні сільське господарство, та і самій людині неможливо прожити без цієї життєдайної речовини. Важко переоцінити значення води в нашому житті, адже вона – справжнє природне багатство. Та чи цінуємо ми те, що подароване нам природою? Мабуть, ні. Адже сьогодні наша щоденна поведінка, інтенсивне господарювання не покращують екологічний стан довкілля і, через нашу екологічну безграмотність, байдужість та неуважність до законів природи змінюється планета.
Ми не можемо уявити своє життя без уже звичних зручностей: води з крана, ванни та туалету в приміщенні. Будуючи нові будинки, удосконалюючи старі, люди намагаються забезпечити себе обов’язковими компонентами благоустрою, а проблему водопостачання та водовідведення вирішують індивідуально. І тут стає зрозумілим, що саме стічні води є справжньою проблемою суспільства. Адже велика кількість житлових будинків, не маючи водовідведення, відводить свої каналізаційні стоки, скажімо так, куди є можливість. Якщо поряд з будинком є меліоративний канал – «чудово», проблема вирішується і всі відходи, потрапляючи в канал, прямують безпосередньо в річку. Згідно з статистичною звітністю минулого року лише підприємства нашого району у водні об’єкти скинули 1,727 млн м3 стічних вод, з них – 0,02 млн м3 недостатньо очищені. Основними приймачами стічних вод є річки Льва та Бунів. Відсутність очисних споруд у селищі – наша головна проблема, наш біль. Адже неочищені каналізаційні стоки, потрапляючи у водойми, стають джерелом забруднення води. Вона набуває неприємного запаху та присмаку, знижується здатність її до насичення киснем, гинуть живі організми. 
Ще однією екологічною проблемою, на мою думку, є накопичення сміття. Кожного року жителі нашого району, дбаючи про чистоту своїх будинків, господарств,  прилеглих територій, проводять прибирання, по можливості, беруть участь у різноманітних екологічних акціях, а потім ідуть відпочивати до річки, ставка чи водосховища і смітять, смітять, смітять. Чомусь так тяжко після себе зібрати все сміття в мішок і викинути в смітник. Всім відомо, що територією нашого прекрасного селища протікає р. Бунів. Дивлячись зараз на неї, я не впізнаю ту річку, в якій купалась в дитинстві. Вона замулена, засмічена, почала заростати  й стала улюбленим місцем для миття автотранспорту. Дійсно, навіщо платити гроші на автомийці, якщо є можливість зекономити. Свого часу працівники управління водного господарства встановили водоохоронний знак, який містив інформацію про річку та обмеження господарської діяльності в прибережній захисні смузі. Та кілька років назад він кудись безслідно зник. Шкода, що таким чином ми «прибираємо». Папірці, пластикові пляшки, масні плями на воді – ось яка картина спостерігається на даний час. 
Але і сміття – не остання наша проблема. Ми, як справжні господарі, дбаємо про свій добробут. Любимо працювати, займаємось городництвом, і так завзято,  що й не звертаємо увагу на те, де садимо свої овочеві культури. Розорення смуг відведення каналів, прибережних захисних смуг, часто до берегів – ще одна наша біда. Адже це призводить до посилення берегової ерозії, змиву і розмивання грунту, а добрива, якими ми так дбайливо удобрюємо поля, потрапляють у воду.
Таким чином, можна констатувати, що найбільше водні ресурси в нашому районі потерпають від забруднення промисловими і комунальними стоками та від недотримання режиму обмеженого господарювання на прибережних захисних смугах. Першими кроками до розв’язання  цих проблем має стати зміна людської свідомості. Ми повинні розуміти зміст своєї діяльності, зробити її безпечною для довкілля. Недаремно ж кажуть: «Хочеш змінити світ – почни з себе». Тож почнімо зі свого перевиховання. Кожен з нас може внести свій невеликий вклад в охорону та збереження водних ресурсів. Це дуже просто, не потребує багато часу та коштів: головне – не нашкодь! Не забруднюйте водойму, біля якої живете. Не засмічуйте берег, на якому відпочиваєте. Не розорюйте свій город до урізу води, залишайте прибережні захисні смуги. І природа віддячить нам чистим повітрям, буйною зеленню та чистою водою.
Валентина Колодич,
інженер з використання водних ресурсів Сарненського УВГ.