Як подолати дефіцит совісті
та взаємоповаги окремих автовласників?

Незважаючи на істерику наших політиків та кандидатів у президенти, котрі відчайдушно рвучись до влади, переконують, що населення України доведене до крайньої межі зубожіння. Це не зовсім так, а, може, і зовсім не так. Подивіться, які будинки будуються навколо – дво- і навіть, триповерхові індивідуальні котеджі, які ростуть з дивовижною швидкістю, уже нікого не дивують, як не дивує і їх внутрішній зміст з усіма комунікаціями та предметами найсучаснішого комфорту, обнесеними гранітними мурами. А які весілля справляють «бідні» українці! Гуляють і веселяться сотні гостей на кожному, кілька днів гримить музика, столи вгинаються від наїдків та напоїв, повітря потрясають тости і здравиці, небо осявають заграви салютів. І це добре, заздри, сита Європо, українці гуляють!
Та окремої уваги заслуговує тотальна автомобілізація українців, в тому числі і наших рокитнівчан. Вже, мабуть, слід подумати і про світлофорне регулювання руху на окремих вулицях Рокитного. У неділю біля спорткомплексу «Ювілейний» та найближчих до нього вулицях буквально ніде яблуку впасти – тут збираються сотні автомобілів найвідоміших світових брендів, і не тільки вживаних, пригнаних з Європи, а найновіших моделей, придбаних у автосалонах. Автомобільний апокаліпсис спостерігається і щоп’ятниці на прилеглих до районного ринку вулицях, особливо це стосується вулиць Незалежності та Партизанської. Спробуйте безперешкодно тут пройти чи проїхати у години пік. У вас це навряд чи вийде. І це теж добре. Погано інше. Придбавши таке чудо цивілізації, як автомобіль, багато наших земляків, не вміють чи не бажають ним цивілізовано користуватися. Припарковані машини можна побачити будь-де: на клумбах, газонах, тротуарах, вузьких провулках, де завгодно. Зрозуміло, що протягом останнього десятка-півтора років парк приватних автомобілів у населення зріс у сім-вісім, а то й десять разів, легальних стоянок автотранспорту дуже не вистачає, але це абсолютно не означає, що можна ігнорувати елементарні правила користування автомобілями і загальноприйнятими нормами співжиття взагалі. Яскравим прикладом цьому може слугувати територія залізничного та автомобільного вокзалів у нашому райцентрі. Тут щоденно відстоюються десятки автомобілів, які не мають жодного стосунку до пасажирських перевезень, а отже, їм тут зовсім не місце. Автоперевізники справедливо обурюються тим, що їм просто заблоковано простір для нормальної роботи з пасажирами і позбавлено можливості безпечно виконувати свої обов’язки. І що з того, що на в’їзді на територію автовокзалу стоїть знак, котрий красномовно гласить – «Легковому транспорту в’їзд заборонено!». Вимоги знаків дорожнього руху – закон для водія! Як він діє на окремих водіїв, можна судити з фотознімка. Реформуючи все і вся, у нас фактично ліквідовано Державну автомобільну інспекцію, котра попри всі її недоліки, слідкувала за дотриманням правил вуличного руху і такого зухвалого нахабства водіїв не допускала. Чи не час службу ДАІ відродити?
Леонід ІЩУК.
Фото автора.