Він завжди для мене був ярмарком із мрії, із телебачення, із книжки з однойменною назвою, яка чомусь дуже часто потрапляла на очі у бібліотеці ще в дитинстві. Тепер після відвідин знаменитих Великих Сорочинців розцінюю це, як знак. На землі, що дихає історією, національним духом, традиціями і культурою нашого народу, група із Рокитнівщини побувала у п’ятницю, перед Днем Незалежності країни. Знаєте, ступати стежками геніального Гоголя, відчувати атмосферу цього грандіозного ярмарку, поринути в нього з головою — це щось неймовірне, нездійсненне, вражаюче. Багато є місцевостей в Україні, де торгують, продають, купують, демонструють народні ремесла і промисли… Але це унікальне. У серпневі дні до Сорочинців з’їжджаються тисячі тисяч людей з усіх куточків держави, щоб віддати шану традиції, взяти участь у всенародному святі, побачити небачене, придбати щось особливе і повернутися з найнезабутнішими враженнями та спогадами. Після цього їх, повірте, стачить на все життя. Адже тут зустрінешся з імпровізованим Гоголем, побачиш найбільшу кількість людей у вишиванках і дівчат у вінках. А скільки костюмованих літературних персонажів! А скільки народних героїв! А що вже ремесла і промисли! Диву даєшся, споглядаючи витвори іконопису і живопису, вироби із дерева і глини. А що вже вишиванок — очі розбігаються. Демонструють свою продукцію молочарі, бджолярі, винороби… Пропонують поласувати. То тут, то там влаштовують конкурси. А відбувається все це на фоні концертної програми, в якій беруть участь творчі колективи з усієї України. Ми час від часу поверталися до сцени, мимоволі стаючи глядачами номерів, які припали до смаку. Хочеться відзначити, що найбільшої уваги і визнання заслужила в день нашого приїзду «Анімація на піску» відомої Ксенії Симонової Вона зображала патріотичні малюнки у супроводі відомих українських композицій. Завершальною із них був Державний Гімн. Виконувати його підвелися всі присутні — і це була найбільш хвилююча мить…
Поверталися додому із сувенірами, ділилися думками, говорили про те, якби і районі запровадити цікаву традицію. От тільки, яку, треба ще поміркувати…
Валентина Кириловець.
Фото автора.
|