А «Челсі» повезло у фіналі
з «Ліверп…» (ой!) «Лісівником»

Шлях до фіналу обох команд був практично однаковим. І «Лісівник» ДПРЛ із Масевич, і «Челсі» з села Рокитне розпочали цю путь з його чверті, де здобули легкі перемоги.
Так «Лісівник» в Боровому не залишив ніяких шансів місцевому «Інтеру», розгромивши борівчан – 4:1. Команда «Челсі» домоглася ще більшого розгрому, розбивши низькопробний «Граніт» на стадіоні склозаводу з більш потужним рахунком – 7:1.
А ось у півфіналах, які складалися з двох матчів: в себе дома та в гостях, як в одному, так і в іншому, доводилося зубами вигризати омріяний шлях до жаданого фіналу. І одна, і друга команда дома зіграли внічию (лісники не здолали кисорицьку «Спарту» – 4:4, а «Челсі» не пробило міць карпилівської «Зорі» – 0:0). Тільки перемоги в гостях дозволили обом нинішнім фіналістам доповзти до омріяного етапу, («Спарта» - «Лісівник» – 2:3, «Зоря» - «Челсі» – 0:1).
А ось фінал, як і завжди, був драматичний. Щоб менше було драм і травм голова Рокитнівської районної федерації футболу Віктор Кириловець запросив обслуговувати в якості головного арбітра знаного в області футбольного рефері Сергія Миляна зі Здолбунова і не помилився, бо нарікань на суддівство наших місцевих арбітрів на всіх етапах Кубка було, хоч відбавляй. Звичайно ж, з боку команд… не тих, що отримали перемоги.
Суддівська бригада, де здолбунівчанину допомагали наші Олександр Новак та Богдан Опанасюк, не дозволила нашим футболістам «засвітитися» на повну. Що говорити, грубість зі сторони  гравців ДПРЛівського «Лісівника» і зі сторони челсівсько-рокитнівського «Челсі» була, але вона, висловлюючись мовою лісівників, рубалася на корені.
Здавалося, все пливе до нічийної гавані. Але практично під його завісу «лорд» Віталій Кибукевич зробив все можливе, щоби м’яч побував у воротах «Лісівника» – 1:0 - на користь команди Руслана Волевача. Сумбурні атаки масовців, може, до чогось і привели б, якби не його Величнісь – Час…
Що ж, і в боротьбі за чемпіонське звання, і кубковому поєдинку все вирішено одне-єдине взяття воріт.
Дорожіте їм, шановні футбольори! А ось що-що, а поєдинку за Суперкубок наші вболівальники, яких в той 30-тижовтневий день на «Ювілейному» було чимало, чекають. І дуже. Але це вже, як говорить Леонід Канєвський в серіалі «Следствие вели…», – «совсем другая история».
P.S. Далі було нагородження, яке зовсім відрізнялось від попередніх тим, що не організатори підносили нагороди переможцям, а переможці йшли забирати в організаторів завойовані трофеї самі.
Свої  трофеї, а це – грамоти та призи забирали кращі гравці кубкових команд:
1. Володимир Савчук – «Челсі» с.Рокитне;
2. Анатолій Федорович – «Зміна» с. Рокитне;
3. Сергій Мельник – «Граніт» смт Томашгород;
4. Олександр Довмантович – «Металіст» с. Дроздинь;
5. Артур Кирильчук – «Рокитне» смт Рокитне;
6. Олександр Козаченко – «Інтер» с. Борове;
7. Володимир Сорока – «Льва» с. Карпилівка;
8. Віталій Питель – «Спарта» с. Кисоричі;
9. Кибукевич Олексій – «Лісівник» с. Масевичі;
Олександр Ничипорчук – «Лісівник» отримав приз, як кращий бомбардир Кубка-2016, а Олександр Маринич з «Челсі», як кращий воротар Кубка-2016.
Грамоти та медалі отримали всі гравці команди фіналіста – «Лісівника», а командні грамоти та призовий гонорар і відповідний Кубок – їх капітан – граючий тренер Олександр Ничипорчук.
Такі ж нагороди – грамоти та медалі отримали і володарі Кубки – 2016 – «англійці» з села Рокитне, однак вони були більшого ступеня, а їх тренер – Руслан Волевач, окрім грошового командного гонорару, який вимірювався не в українських «доларах», а в «англійських фунтах», отримав ще й два дивовижних Кубки – один «пожиттєвий», який стоятиме в Рокитнівській сільській раді, інший – перехідний, який, хоч і вручався для пам’ятної фотосесії, («буде чим похизуватись»), все таки залишився і буде зберігатися в музеї «історії» Рокитнівської районної федерації футболу.
І ще одне, чим приємно здивували організатори фіналу – то це проведенням конкурсу футбольних знавців. Проводився він в перерві між першим і другим таймами фінальної кубкової зустрічі. Всім вболівальникам було задано 10 запитань, за правильну відповідь на які надавала РРФФ десять призів. По два призи в цьому конкурсі отримали  Олександр Прядун з Рокитного та Анатолій Крупенко з Кисорич.
Так що вболівальники на перерві фінального матчу не замерзали. Гаряче було і на трибунах, і на футбольному газоні.
Василь Кирмик.
На фото: 1 – штурм воріт «Лісівника» все таки приніс бажаний результат; 2 – щасливі володарі футбольного Кубка з керівництвом району і районного футболу.
Фото автора та Олексія Берташа.