Взято «кам’яний» бар’єр!

Накінець-то олевський «кам’яний бар’єр», своєрідний камінь для спотикання спартанців у цьогорічних змаганнях подолано, і подолано з вольовим забралом, красиво, впевнено. До цієї вікторії у кисорців були дві незабутні поразки від «Каменяра», – у фіналі відкритого Кубка Олевської ОТГ – 1:2 та у першому колі нинішньої першості – 0:1, які, на мою думку, були зумовлені явною недооцінкою вихованців Анатолія Крупенка своїх суперників, а то і звичайним «шапкозакиданням» супротивника ще до матчів, в яких мали більше шансів перемогти, ніж отримати по тій же «шапці». І ось накінець минулої неділі було зроблено те, чого чекали численні вболівальники «Спарти» від своїх улюбленців. І виконано це в дуже красивій, відкритій, безкомпромісній боротьбі, хоч, здається, досить впевнений переможний рахунок – 3:0 повинен був говорити про легкий здобуток «Спарти».
Про будь-які розвідки в таких матчах говорити годі – суперники не перший раз зустрічаються «тет-а-тет» і кожному було відомо, хто є хто в цьому поєдинку. Гострі, небезпечні атаки, узгоджені дії оборонців та стражів воріт бачили зі сторін «спартанців» і «каменярів» як кисорицькі, так і олевські фанати. Звичайно ж, бажання реабілітувати себе за прикрі поразки у господарів було більше, волі до перемоги також, а ось шкіряна куля від ніг червоно-білих чомусь вперто не хотіла летіти у ворота молодого, але досвідченого голкіпера Жубровичів Влада Топорівського. Хвилинна стрілка на табло, якого, щоправда, не було, але впевнений, що буде, уже закінчувала свої першотаймові оберти із завершеними, але недовершеними атаками «Спарти» до тих пір, коли на 43-ому її колі Віталій Чмуневич прицільним ударом все-таки розпечатав ворота гостей, тож виходили на 15-хвилинний перепочинок кисорицькі футболісти та їх прихильники без відомого каменя на душі, знаючи, що в другому таймі до господарів надійде, вірніше, над’їде поповнення з числа молодих ветеранів «Полісся», котрі в цей час захищали честь району в матчі обласного чемпіонату. 
І справді, коли в атакуючі ряди «Спарти» на допомогу кращому бомбардиру Віталію Пителю приєднався його колега по ветеранській збірній – Олександр Ничипорчук, справи у господарів пішли набагато якісніше, веселіше і гостріше. Та цього дня хтось збив приціл з бутси Віталія і після декількох нереалізованих стовідсоткових моментів довелося снайперу присісти на лаву… запасних і дати місце своєму куму – Григорію Крупенку, котрий значно посилив атакуючий потенціал господарів. Забити, правда, він не зумів, хоч можливості мав, але завдяки його та інших спартанців діям свої голеадорські якості продемонстрував кращий бомбардир «поліських» ветеранів, дарма що у нього за спиною був щойно зіграний повністю матч між «Поліссям» та млинівським «Автолендом», в якому Олександр спромігся на гол престижу – 1:5. «Добивав» і свої голи, і своїх нових суперників наш директор ДЮСШ уже в Кисоричах. І зробив це класично та майстерно, оформивши дубль на 58-ій та 66-ій хвилинах. Це саме той рідкісний випадок, коли твої забиті три голи «хет-триком» не рахуються.
3:0 – спартанці продовжили і свою серію безпрограшних в другому колі поєдинків, і кількість перемог з великим рахунком. Загальна різниця їх пропущених і забитих голів вражає +30. З кожною перемогою зростають і шанси «Спарти» на чемпіонство в братньому сусідньому районі. В цій перемозі не слід забувати і про той чіткий слід, який залишив після матчу захист спартанців на чолі з охоронцем воріт Андрієм Чубиком.
Наступну свою гру спартанці проведуть в суботу 21 вересня о 17-00 год в селі Сущани з місцевим футбольним клубом, хоча на гру в першому колі ФК «Сущани» в Кисоричі не з’явився, і, згідно зі здоровим глуздом, а не витвором організаторів, повинен був у другому колі грати саме в Кисоричах. Та що поробиш! «Такиє, брат, дєла!».
Василь КИРМИК.
Фото автора.