Все більше і більше людей звертаються до слова Божого. Все більше ходять до святих храмів, зцілюючи душі молитвою та покаянням, бо немає на землі жодної людини, яка б не згрішила. Але Господь готує нас до усвідомлення цього. Поступово віруючі набувають духовної чистоти, прагнучи до досконалості. Читають християнську літературу, часто їздять в паломницькі поїздки по святих місцях.
Сьогодні ж таку поїздку можна здійснити в Петро-Павлівський храм, що в селищі Томашгород. Бо саме сюди єпископ Обухівський, настоятель Свято-Троїцького Іонинського монастиря митрополит Анатолій передав часточку мощей преподобних мучеників Звіринецьких печер м. Києва.
Відтепер віруючі людей можуть відвідати храм, приклонитись до святинь і піднести свої молитви перед мощами преподобних.
 

Часи прийняття християнства на Русі були дуже тяжкими для релігійних подвигів: повсюди панували язичницькі звичаї, гріх і зваблення ловили у свої сіті новонавернутих християн. Але знаходилися люди, які усім серцем приймали нове учення, які наважувалися піти від лукавих спокус у глибокі підземні печери. І ось ці люди заснували підземний монастир, де жили в подвигах віри і благочестя. Так утворилися древні печери, які сьогодні знаходяться на Звіринці. Найдревніші київські монастирі всі були підземними і тільки пізніше «вийшли з-під землі» та стали наземними. Доля їх складна і до кінця не вивчена. Відомо, що Звіринецькі печери пролежали під землею майже 900 років у повній недоторканності.