«Чорна смерть» XXI століття!
  
Грудень 2019 р. та 1346 рік… Ці дві дати стали фаГрудень тальними для нашого світу, нашої України! Вони наганяють жах та страх перед хворобою! Вони змушують відчути подих смерті абсолютно кожного жителя планети! Вони закарбувалися у пам’яті всіх та ще багато віків будуть звучати на вустах людини!
1346 рік – пандемія, про яку ми пам’ятаємо досі! 2019-2020 рр. – хвороба, яка забирає наші життя сьогодні!
Отож, 1346 рік… Який спадок лишила суспільству ця, по-справжньому,
страшна дата?
Від чого помирали люди?Що таке чума?
У норі пацюк, на пацюкові блохи, у бліх бацили-палички, а в тих паличках – смерть. Наче у казці, тільки казка страшна і кінчається трагічно. При бубонній чумі збудник проникає у кров з укусом блохи. У лімфатичних вузлах людини його захоплюють білі кров'яні тільця (лейкоцити). Покликані захищати організм від інфекцій, лейкоцити самі стають жертвами чуми. Чумні палички пристосовані до розмноження у клітинах, що мають їх знищувати. В результаті лімфатичні вузли втрачають свою захисну функцію і перетворюються на фабрику мікробів. У самому лімфатичному вузлі розвивається гострий запальний процес, і на ньому утворюється так званий «бубон».
Найнебезпечнішою формою захворювання є легенева чума. Вона може виникнути або як результат ускладнення від бубонної чуми, або при зараженні повітряно-крапельним шляхом. Хвороба розвивається блискавично швидко. Мікроби та їхні токсини руйнують стінки альвеол. Хворий починає поширювати збудника чуми повітряно-крапельним шляхом.
У першому випадку людина страждала від лихоманки, марення і помирала за п'ять діб, у другому — за два-три дні від легеневої кровотечі. В Царгороді, скажімо, поширилася саме легенева форма захворювання, а з Криму до Італії і далі по всій Європі поширилася бубонна чума.
Як все починалося?
З 900 по 1300 роки населення Європи практично подвоїлось. Були освоєні великі території лісів і боліт, перетворених на орні землі, активно розвивались південь Англії, Фландрія, долина Сени, Луари і Рейну, ганзейські міста Німеччини, Італія. Тривав розквіт мистецтв і літератури, що почався з епохи Карла Великого, в Європі діяло зо двадцять університетів, густонаселені міста прикрашали величні готичні собори. Континент давно не знав серйозних воєнних катаклізмів, якщо не рахувати короткотривалого монгольского нашестя у 1240-х, котре зупинилось у Східній Європі.
Перші ознаки майбутньої кризи проявились у 1290 році, коли далась в знаки тенденція до глобального похолодання, — клімат став нестабільним, посушливі роки змінювались тривалими дощовими. У 1315-17 роки Європу, північніше Альп і Піренеїв, вразив Великий голод, який забрав мільйони життів.
На початку 1330-х років великого голоду зазнала і територія недавно завойованої монгольською імперією Юань держави Південна Сун, що викликало міграцію численних дрібних гризунів з пустельних регіонів до місць проживання людей. В пустелі Гобі, поблизу сучасного монголо-китайського кордону, серед мишей, щурів, бабаків, зайців почалось поширення інфекційних хвороб, які через близькість до людей і вживання в їжу м'яса деяких з цих тварин, стали причиною епідемії невідомої хвороби — в 1331 році на території сучасної китайської провінції Хенань загинуло до 90% населення. Тут все і почалося…далі чума почала поширюватися просто шаленими темпами!
Як «Чорна смерть» прокладала свій шлях?
Близько 1335 року епідемія, як вважає більшість вчених, чуми, разом із купецькими караванами досягла Індії, 1338-го — Середньої Азії, звідки перекинулась в пониззя Дону та Волги, в 1345 році спустошивши столицю Золотої Орди місто Сарай. Розділившись на два рукави, зі щурами і блохами чума в 1346 році досягла Криму, а через Кавказ в 1347 році — Близького Сходу. В Дамаску вимерла половина населення, у Сирії і Палестині — загалом до 40%. Величезна кількість паломників, шукаючи божого заступництва, кинулася в Мекку, куди принесла епідемію в 1348 році. Через безсилля перед невідомою хворобою, в Аравії розпочались переслідування євреїв, які «своєю присутністю накликали гнів Аллаха».
Того ж року чума вдруге вразила Мосул і Багдад, які перший раз постраждали п'ять років перед тим через епідемію, занесену з Середньої Азії.
Генуезькими торговими кораблями, які активно торгували з кримською Кафою, в 1347 році епідемія з Криму перекинулась в Константинополь, де за свідченням середньовічних хронік загинуло 90% населення, середземноморські міста Європи та Північної Африки. До 1349 року мор охопив Єипет аж по верхів'я Нілу і лише пустеля зупинила подальше просування чуми континентом.
Жервами епідемії стали і жителі островів — Сицилії, Сардинії, Корсики, Мальти та Мальорки, з якої чума поширилась Піренеями.
У листопаді 1347 року епідемія досягла Венеції, Генуї і Марселя, звідки швидко поширилась Францією: вже у січні 1348 року вона вразила тогочасну папську столицю Авіньйон у Провансі, де за три дні загинуло біля 1800 чоловік, 24 червня — Руан в Нормандії, 20 серпня — Париж. У вересні вона досягла щойно завойованого англійцями Кале, звідки перекинулась на Британські острови, й до квітня наступного року поширилась усім півднем Англії.
У другому півріччі 1349 року чума лютувала вже в Ірландії та землях вздовж долин Рейну і Дунаю від Фландрії до Угорщини. З Німеччини вона наступного року поширилась Данією, Скандинавією, Польщею та Литвою, через Норвегію потрапила у Швецію, Ісландію і далі — в Гренландію, де фактично знищила останню колонію вікінгів. У 1352 році епідемія досягла території колишньої Русі, де, спустошивши Псков, Смоленськ, Київ, Чернігів, Переяслав і Суздаль, наступного року пішла на спад на великих необжитих просторах Східної Європи.
Люди у масках
Тоді ж виникла медична спеціалізація «чумний лікар». Уперше їх у 1348 році найняв Папа Римський Климент VI для лікування жителів Авіньйону. Чумні лікарі носили плащі та спеціальні захисні шкіряні маски, що повністю закривали обличчя, і завдяки дихальному «дзьобу» на місці носа ці середньовічні ескулапи скидалися на химерних птахів; у цей «дзьоб» закладалися лікарські трави, що начебто знищували бактерії. Проте кваліфікація чумних лікарів залишала бажати кращого: за цю ризиковану, хоча й грошовиту, роботу бралися часто студенти-медики, котрі недовчилися, а почасти й люди без жодної медичної освіти.
Про ефективність лікування можемо судити зі згадок про таку тогочасну терапію: вирізання або припалювання чумних бубонів, кровопускання та навіть прикладання до бубону жабок.
«Біжи якнайшвидше, біжи якнайдалі! Ти можеш тікати,але не можеш втекти!»
Відсутність засобів боротьби з пандемією викликала панічний страх, люди намагались рятуватись втечею, кидаючи своє майно і непохованих мертвих родичів. Страх змушував людей тікати від чуми; «бігти якнайшвидше, бігти якнайдалі, бігти і не зупинятися», — так казали в ті часи. Однак часто траплялося, що, втікаючи, дехто сам не знав, що несе із собою бацили смерті. І тим сприяв поширенню чуми.
Страшні наслідки чуми 1346 року!
«Нам чути пошесть. У селах дзвонять заупокійну після похоронів. Дев'ять разів за чоловіком, три рази за жінкою, один – за дитиною. Потім година сталого заупокійного подзвону. У Ешкоті було двоє цим ранком. Озні дзвонить без угаву від учорашнього вечора. Дзвін на південному заході, який я чула після переходу, замовк. Не знаю, чому так — чума там або ні, або не лишилося нікого живого, щоб ударити у дзвін», – Конні Вілліс «Книга Судного дня».
«Чорна смерть» мала значні демографічні, соціальні, економічні, культурні і релігійні наслідки, і навіть вплинула на генетичний склад населення Європи, змінивши співвідношення груп крові в зачеплених пандемією популяціях. Явно зменшилась там кількість людей з 0 (І) групою крові, люди з якою частіше і тяжче хворіли на чуму. Якщо говорити про східні країни, наслідки пандемії чуми серйозно позначились на Золотій Орді, де різке скорочення населення призвело серед іншого до політичної нестабільності, а також технологічного і культурного регресу.
За оцінками Вільяма Нейфі і Ендрю Спайсера, демографічна ситуація в Європі остаточно стабілізувалась лише на початок XIX століття — таким чином, наслідки «Чорної смерті» були відчутними упродовж наступних 400 років. Велика кількість сіл опустіла після смерті чи втечі жителів, зменшилось й міське населення. Закинутою залишилася частина сільськогосподарських угідь, доходило навіть до того, що вовки, які стрімко розплодились, почали зустрічатись навіть у передмісті Парижа.
Отже, точна кількість жертв «чорної смерті» не встановлена, але мова про десятки мільйонів осіб.
«Чорна смерть» 2019-2020, коронавірус або ж COVID-19!
Грудень 2019 став початком жахливої епідемії, яка вже забрала тисячі життів та продовжує полювати! Спалах захворювання розпочався у грудні 2019 у м. Ухань, Хубей, КНР, та визнаний ВООЗ пандемією 11 березня 2020 р. Коронавірус, як і чума, підкралися підступно й оселилися з нами на довго! І це не про хороших сусідів, це про страшних вершників апокаліпсису, котрі забирають наші життя!
Від народження і до сьогодні!
Коронавірус COVID-19 був штучно виведений в лабораторії в китайському місті Ухань і поширився по світу через нещасний випадок у лабораторії. Про це заявив колишній глава британської розвідки MI6 Річард Дірлав в інтерв'ю The Telegraph.
Команда британських вчених вивчила зразки коронавірусу SARS-CoV-2, підтвердивши його природне походження, та встановила, що він почав швидко поширюватися ще минулого року в Європі, Америці та інших континентах.
Поширення хвороби відбувалося і відбувається сьогодні так стрімко, що страшно уявити ситуацію у світі на 2024 чи 2025 роки, якщо пандемія не «скине темп». Кожна людина сьогодні чекає завтрашнього дня і сподівається що її, її близьких і рідних омине! Люди втікали від «Чорної смерті», але зараз втікати немає куди! Кожен із нас боїться прокидатися, як боялися у 1346…та ще більший страх вселяє ризик не прокинутися!
Сьогодні ми маємо майже 410 тисяч випадків хвороби щодня і 10 тис. з них – це летальні випадки! Сьогодні ми носимо маски, але не знаємо чи здатні вони захистити! Сьогодні ми страждаємо від «Чорної смерті ХХІ століття», як страждали у 1346! І сьогодні, як і пів тисячоліття тому, ми не знаємо, як з цим боротися!
Що варто знати про COVID-19?
Вірус передається від людини до людини краплинним та контактним шляхами. Тобто через дрібні часточки, які виділяються з носа або рота хворого на COVID-19 під час кашлю або чхання. Ці краплі розповсюджуються на відстань близько метра від хворого і можуть потрапляти на слизові оболонки очей, носа та рота іншої людини, яка знаходиться поруч. Також краплі, що містять вірус, забруднюють предмети і поверхні. Інші люди можуть інфікуватися через дотик до таких предметів або поверхонь, а потім — до очей, носа чи рота.
Вірус не передається повітряним шляхом. Це означає, що він не здатен переноситись потоками повітря на великі відстані від хворої людини.
Вірус може переміщуватись на відстань понад метр у часточках аерозолю, але такий аерозоль утворюється лише під час виконання специфічних медичних процедур. Наприклад, інтубація трахеї.
Які найефективніші заходи профілактики?
Наразі не має імунітету, вакцин та ліків проти нової коронавірусної інфекції. Один із найбільш ефективних способів захиститися і запобігти поширенню інфекції — фізичне дистанціювання та щоденна гігієна. А саме:
• безконтактне привітання;
• гігієна рук;
• дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю;
• дистанція не менше півтора метри від інших людей у публічних місцях;
• самоізоляція у разі появи респіраторних симптомів (ізолюйтеся від тих, з ким проживаєте, наскільки це можливо, особливо якщо серед них є люди похилого віку).
Так, ми маємо знання, але не маємо чітко визначеного порядку дій! Ми знаємо як захищатися, але не знаємо, як подолати пандемію! Шкода, що навіть цього не знали наші предки, коли помирали від чуми!
Отож, чому COVID-19 –це «Чорна смерть»?
За роки існування людини, на її плечі впало багато хвороб та незгод, і кожна з них заслуговує бути першою у цьому списку нещасть! Але найяскравішою та найжорстокішою за останні століття була чума! Вона дзвеніла на вустах кожного з нас до сьогодні, поки не прийшла чума нашого покоління – COVID-19!
Сьогодні, як і сотні років тому, ми відчуваємо страх та безпорадність! Ми, люди, не можемо діяти, ми лише спостерігаємо. Це бездіяння робить нас розгубленими і безпомічними!
Сьогодні наші медичні працівники, як і «чумні лікарі», жертвують власними силами, власним здоров’ям та спокоєм і віддають всі сили на порятунок хворих!
Сьогодні увесь світ «падає» на коліна, як упав у ХIV столітті! Не даймо йому впасти, не даймо впасти собі! Тримаймося разом, борімося разом і захищаймо один одного разом!
Підготувала Аліна ДЕЛЕЙЧУК.
| 
