Орендар не має права забороняти
любительське рибальство на водоймі

В останні роки до редакції «НР» почастішали звернення громадян, які просять пояснити їх права і обов’язки при відпочинку на різних водоймах. Рокитнівщина багата водними ресурсами: ставками, озерами, річками, мережами меліоративних систем, водосховищами. Використовуються вони не раціонально, що породжує зловживання окремими особами, які обмежують людям доступ до користування водоймами. Орендарів, які займаються промисловим вирощуванням риби і забороняють любительське рибальство, у нас немає, але не виключено, що такі з’являться. Натомість процвітає явище, коли якась група осіб, зарибивши власним коштом водойму, вважає її своєю власністю і забороняє до неї доступ іншим громадянам. У районі вже були прикрі інциденти на цьому грунті зі застосуванням рукоприкладства. Ось як регламентує користування нашими водоймами ст. 47 Водного кодексу України та постанова Кабінету Міністрів України № 1042/93.
У відповідності до цих законодавчих актів водні ресурси є об’єктами права власності українського народу, а права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією та законами України. Зокрема ст.. 47 Водного кодексу України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами України для задоволення їх потреб безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів. У статті перелічені деякі основні потреби громадян, до яких входять купання, плавання на човнах, водопій тварин, любительське і спортивне рибальство.
Пункт 5 постанови визначає, що до любительського і спортивного рибальства належать способи ловлі риби без застосування обладнання для  промислового вилову риби (сітки, неводи, ятері та ін..), а також обладнання, що заборонене для використання при ловлі риби в Україні як таке, що наносить шкоду популяції риби, екології водних об’єктів, завдає поранень (електроприлади для ловлі, прилади, що створюють ударні навантаження, та хімічні сполуки, що призводять до тимчасової недієздатності риби та негативно впливають на інші види водних організмів). До дозволених належать вудочки, донні вудочки, закиди, та вудочки для лову плавом, спінінги та ін..
Разом з тим, постановою з метою більш ефективного використання водойм в Україні для збільшення запасів риби дозволяється оренда окремих водойм за рішеннями районних органів державної влади. При цьому встановлено, що оренда здійснюється тільки в межах законодавства України та виключно для розведення, відгодівлі і послідуючого вилову та реалізації тільки окремих видів  риб, які виробляють рибозаводи в Україні. Для штучних водойм такими видами риб в Україні  встановлені короп, товстолоб та білий амур. При цьому постановою визначається порядок і правила господарювання орендарями, зокрема щодо питань документної звітності та відповідальності в разі нанесення шкоди.
Постановою  не допускається будь-яка діяльність по будівництву на берегах різних причалів, будинків, складів, знищення очеретів у заплавах, додаткове підвищення чи пониження рівня води, встановлення сіток і т. ін..
Для здійснення контролю за використанням водойм за призначенням орендарі зобов’язуються вести відповідну документацію і фінансову звітність (кількість і види закупленого молодняка, кількість і терміни використання придбаних комбікормів, графіки годівлі риби, в т. ч. і в спеціальних тимчасових садках для молоді, книги обліку і графіки перевірок стану води, насичення води киснем, затверджений план вилову риби для реалізації). При цьому особливо наголошується, що орендар не має права вилову аборигенних видів риб у водоймі, а така риба підлягає після сортування виловленого обов’язковому поверненню до водойми, про що складається акт за участю представників державного органу влади, органу місцевого самоврядування. Нагадуємо, що до аборигенних видів риб належать всі види, що розмножуються у водоймі природнім шляхом (карась, плотва, окунь, щука, плоскирка і ін.).
Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі. Категорично заборонено встановлювати та стягувати плату з рибалок-любителів, оскільки такі дії кваліфікуються чинним законодавством як здирництво і переслідуються законом в рамках Карного кодексу України.
При цьому орендар має право попередити і контролювати, щоб виловлені види риб, які розводяться, були повернуті до водойми. При цьому до уваги може братися лише та риба, що відповідає середньо ваговим показникам конкретного виду, що перебуває на відгодівлі. В якості прикладу, якщо виловлений короп має аналогічну вагу з усіма іншими, його слід вважати таким, що перебуває на відгодівлі, але якщо його вага різниться  з тими, що відгодовуються на кілограм чи дуже суттєво, то такий короп вважається перебуваючим у водоймі до моменту оренди і не може бути предметом спору стосовно власності орендаря.
Якщо в період рибалки виникають суперечки, то вони вирішуються у відповідності до законодавства, при цьому виклик до водойми працівників чергової частини поліції покладається на орендаря, а рибалка призупиняється тільки після складання протоколу про порушення вимог чинного законодавства однією зі сторін, якщо таке здійснено риболовом-любителем. У разі необхідності суперечки вирішуються на загальних підставах у суді.
Головне управління Державного комітету України по водному господарству.