Об’єднана громада: у чому сила?

Реформування, децентралізація, об’єднання. Такі слова все частіше лунають з приймачів та телевізорів, а на шпальтах газет розгортаються дискусії поміж прихильниками та противниками. Та зрозуміти що й до чого іноді стає надзвичайно складно. Для чого громадам об’єднуватись, чи є якісь перестороги та чи варто боятися такої реформи?

Усе розпочалося із підписання Президентом Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Саме цей документ має стати відправною точкою для реалізації таких довгоочікуваних реформ. Бо ж поміж усього іншого передбачає розібратися із сільськими, селищними, міськими, районними… чиновниками. Бо ж давно не таємниця – кого, а їх у нас вистачає. Та про все поступово.

Маленькі села чи містечка вже давно не можуть самостійно вирішувати свої проблеми. Тож і сподіваються на гроші то з районного, то з обласного, а то й державного бюджету. Чого не скажеш про великі міста, які й інвестора можуть залучити, і життя своїм же мешканцям щораз легшим роблять. Зробити таку кардинальну зміну з одним селом не вийде. Тому європейці ще кілька десятиріч тому зрозуміли: треба об’єднати кілька маленьких громад у одну велику. Процес тривалий, але дієвий. Так, наприклад, сусідня Польща розпочала таке об’єднання громад іще 25 років тому. Процес триває й досі. Ми ж лише на старті. 

– Об’єднавшись у велику і дієву громаду, люди фактично беруть у свої руки важелі управління населеними пунктами, – пояснює директор “Офісу реформ Рівненської області» Руслан Сивий. – Адже об’єднана громада перестає бути кількома маленькими населеними пунктами, а отримує статус міста обласного значення. Децентралізація дозволить самоврядуванням отримати більше повноважень, а об’єднання додасть ресурсів і на їх виконання у тому числі. Адже ці два процеси дозволять скоротити чиновницький апарат, а отже – зекономити кошти.

Фактично поняття сільських рад та сільських голів відходить у минуле. Та село не лишається обезголовленим. Закон передбачає появу старости, який буде допомагати вирішувати паперово-документальні справи. За потреби і бажання громади, окрім старости може працювати іще кілька чоловік, якщо, наприклад, село багатолюдне. Старостою може стати сільський голова, або інша людина – тут обирати громаді. Так само, як і вирішити, куди направити гроші, які після об’єднання лишатимуться на місці, а не йтимуть в районний чи ще вище – обласний бюджет.

– Після об'єднання громада отримає додаткові фінансові надходження. Так, на місцях залишатимуться 60 відсотків податків з доходів фізичних осіб, кошти від акцизного збору пально-мастильних матеріалів, тютюнових та горілчаних виробів. Ці фінанси об'єднані громади самі будуть розподіляти, а тому й контроль за їх використанням буде ретельнішим, – переконує Руслан Сивий. – Окрім того об'єднані громади отримають можливість самостійно розпоряджатися своїми землями.

До того ж такі добровільні об'єднання – це унікальна можливість залучити європейські гранти. Поки їх суми, які вже встигли освоїти деякі села, незначні. Тоді як у вже європейській Польщі мова йде про мільйони євро на розвиток громад. Та у нас – все попереду.

А що як не об’єднатись, запитаєте. Та ніби й нічого страшного.

– Об'єднання добровільне, тому ніхто нікого силою змушувати не буде. Наприклад, зараз точаться певні непорозуміння навколо об'єднання міста Рівне з навколишніми селами. Хтось хоче, а хтось – ні. Якщо спільної мови так і не знайдуть, процес поки заморозиться. Хоча, наприклад, з іншими містами обласного значення – Дубно, Острог та Кузнецовськ – таких питань не виникає. І міста і навколишні села одностайно підтримали ідею об'єднання, – констатує Руслан Сивий. – Зараз важливо відкинути особисті амбіції, посадові чи депутатські, і таки зуміти домовитись. У першу чергу це треба зробити заради самих же громад.

Вже 12 червня Рівненська обласна рада має затвердити Перспективний план об'єднання громад. Згідно з ним  планують створити 45 потужних об’єднань замість 365 сільських, селищних та міських громад. Та сама назва документу передбачає можливість його зміни.

– Зміни цілком можливі. Остаточний варіант, як саме об’єднаються громади, ми побачимо вже коли на місцях приймуть відповідні рішення. А поки – все умовно. Та треба бути готовими, що сам процес триватиме не один день і навіть не рік, – каже Руслан Сивий.

Сектор інформаційної діяльності

та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації.