Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

         
Меню сайта
Вхід

Пошук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
   

Головна » 2013 » Листопад » 14 » Давайте будемо реалістами й оптимістами!
11:00
Давайте будемо реалістами й оптимістами!
Про незавидне становище сільського господарства у нашій країні говорилося, писалося, в тому числі сторінках районної газети, не раз. І проблеми його залишатимуться актуальними на найближчий час. Занадто багато їх накопичилося протягом останніх десятиліть, до того ж і вирішення їх співпало з небаченою світовою рецесією, яку історики порівнюють з депресією у США двадцятих-тридцятих років минулого століття.
Окремі послідовники збанкрутілої комуністичної ідеології негаразди в аграрному секторі країни звалюють на незалежність, продовжуючи проливати сльози за „нерушимим”, який канув в Лету. Чи об’єктивно це? На мою думку, зовсім ні. В нинішній стан сільське господарство стало стрімко скочуватись донизу ще з радянських часів. Це прекрасно пам’ятають люди старшого покоління. Не від перевиробництва продуктів харчування рішенням пленуму ЦК КПРС від 24 травня 1982 року приймалася сумновідома брежнєвська продовольча програма, яка після кількох місяців інтенсивної балаканини безславно заглухла і не дала жодних позитивних наслідків. Більше того, з приходом до влади М. Горбачова, довелося реанімувати забуті з воєнних часів талони на окремі продовольчі товари, які сором’язливо назвали „запрошеннями”. Тож не від доброго життя вищеназваний генсек зважився на докорінну перебудову всього народногосподарського комплексу, яка завершилася остаточним розвалом Радянського Союзу разом з його колгоспною системою. Чи були при ліквідації колгоспів зловживання, прорахунки, помилки? Очевидно, що так, та й саме руйнування крупнотоварного сільгоспвиробництва було стратегічною помилкою Але потрібно рухатись вперед. Питання, хто винен, лише роз’єднує суспільство, потрібно думати, що робити. Вийти на провідні позиції у світі з виробництва продовольства Україні цілком до снаги і вона цього досягне. Зі своїми чорноземами, працьовитими людьми наша держава просто приречена на успіх.
Та й нині ситуація на продовольчому ринку далеко не така, як переконують песимісти, котрі прогнозували нам 32-33-і голодні роки минулого століття. Такого розмаїття продукції сільського виробництва, як нині на наших ринках та магазинах, будьмо чесними, в союзні часи, за якими відчуває ностальгію якась частина українців, нам і не снилось. Ціни кусаються? Так, це правда, але коли вони нас задовольняли? Зусилля уряду, соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича спрямовані нині на поліпшення добробуту українців, в тому числі і забезпечення продовольчої безпеки України, доступність якісного харчування для її громадян. Це питання не одного дня, воно вимагає часу, правильних рішень, копіткої праці, розуміння тих складних економічних обставин, в яких опинилася Україна з незалежних від неї причин.
Проте чи справді в такій глибокій кризі наше сільгоспвиробництво? Давайте проаналізуємо на прикладі нашого району. Отримавши державні акти приватної власності не землю, 97% власників земельних паїв господарюють одноосібно. На території району налічується 13,3 тисячі особистих селянських господарств, в користування яким надаано 34,7 тисячі сільськогосподарських угідь. У приватному секторі утримується майже 20 тисяч голів ВРХ, в тому числі понад 10 тисяч корів (найвищий показник в області!). Населення району утримує близько 20 тисяч свиней. В межах п’яти тисяч у населення утримується коней. В приватній власності налічується також 919 тракторів, 264 одиниці вантажного транспорту, 33 зернозбиральні комбайни. Багато це чи мало? Давайте думати. В будь-якому випадку це сумарно більше, ніж у колишніх колгоспах. Вся ця техніка, коні працюють на землі, підвищуючи її віддачу. Динамічно рухається вперед і культура землеробства. Мало хто нині на своїх землях садить картоплю під копаницю, присипає її лопатою і тією ж копаницею копає. Прийшли інші технології, які витісняють важку ручну працю, роблять її продуктивнішою. Із засобів захисту рослин селяни знали хіба що отруту проти колорадського жука, нині вільно орієнтуються в назвах міндобрив, гербіцидів, вміють їх застосовувати та знають механізм дії на рослини. Слід віддати належне колишній формі господарювання, яке велось на науковій основі – функціонувала агрономічна та зооветеринарна служби. Але й нині знання та досвід цих фахівців затребувані – справа лише за організацією їхньої роботи. І це майже повсюдно робиться. Тож говорити про остаточний занепад нашого сільського господарства – кривити душею. Воно просто з процесами демократизації об’єктивно перемістилося туди, де й було до насильницької колективізації – у приватний сектор.
Звичайно, у нашій поліській зоні говорити про високі врожаї технічних культур, які дають високий зиск не доводиться – бідні землі, невгіддя. Але для культивування тваринницької галузі, зокрема високопродуктивних порід м’ясної худоби, ми маємо прекрасні умови. Цим потенціалом здавна користувались поліщуки, ефективність його була доведена у господарствах колективної власності, які нещодавно призупинили свою діяльність у зв’язку з ситуацією із земельними ресурсами. Отже, пріоритетним напрямком розвитку сільського господарства, як показав час, є тваринництво і цю галузь потрібно розвивати. Селянину, на моє глибоке переконання, треба створити умови, дати гідну ціну і гарантувати закупівлі вирощеної худоби.
На прикладі наших окремих господарств ми бачимо, що у нас можна високоефективно працювати. А те, що я пропоную, реально зробити в кожному районі – створити умови, щоб селянину було вигідно працювати на землі. Саме на це націлює сьогодні нас, владу, Президент України Віктор Янукович, а свідченням цього є схвалення днями на засіданні Ради регіонів Стратегії розвитку аграрного сектора економіки на період до 2020 року. Ухвалена Стратегія передбачає створення умов для нарощування притоку інвестицій, розвитку племінної та насіннєвої справи, технологічного переоснащення сільськогосподарської галузі. Вірю, що це дасть поштовх для динамічного розвитку села, а значить, покращить життя в цілому, поверне Україні високий авторитет як могутньої аграрної держави.
Напередодні Дня працівника сільського господарства, користуючись нагодою, вітаю селян, ветеранів колгоспного виробництва, фермерів, всіх, хто трудиться і трудився на землі, найвищих земних благ, здоров’я, щастя, удачі, віри у свої сили та процвітаюче майбутнє нашої незалежної держави! Зі святом вас!
 Олександр КРУПЕНКО,
начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації.

Категорія: Події і Дати | Переглядів: 261 | Додав: novinyrokytno | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [23]
Актуально [159]
Огляд новин [199]
Календар і люди [3]
Засідання [81]
Варто знати [29]
Візьміть до уваги [130]
У світі податків [3]
Релігія [26]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [113]
Дзеркало статистики [0]
Візити [20]
Мудрість [6]
Освіта [55]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [126]
Спорт [380]
На часі [73]
Події і Дати [412]
Рада і громада [4]
Конференція [8]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [30]
Влада інформує [53]
Допоможіть [15]
Людські долі [22]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій