Витончена i спортивно загартована Олександра Бондар

Вона гарна, витончена і тендітна. Пригадується, із яким замилуванням глядацька аудиторія сприймала її вихід на сцену в складі дитячого хореографічного колективу Рокитнівської музичної школи. Адже дівчинка була найкрихітнішою з-поміж усіх. Справжня тобі Дюймовочка! До того ж така красунечка та ще й завжди у розкішних сукенках! Тож для публіки неабияка потіха. Пізніше Олександра Бондар освоювала у цьому мистецькому закладі ще й уроки фортепіано. А коли навчалася у восьмому класі, подружка, яка займалася вільною боротьбою, запропонувала одного разу піти за компанію на тренування. Олександра погодилася. А на наступні вже відправилася сама, настільки їй сподобалася атмосфера, яка панувала в залі, заняття, які проводив тренер, і юні заповзяті борці. Так вона і розпочала займатися цим видом спорту, яким у її сім’ї вже захоплювався молодший брат. Згодом до них приєдналися ще один братик із сестричкою.
Олександра достеменно пам’ятає свій перший візит до спортивної школи, навіть дату. Це було 2 жовтня 2017 року. А вже за тиждень, як вона пригадує, у Рокитному проходив Чемпіонат області, в якому дівчинка взяла участь, посіла третє призове місце і остаточно вирішила, що займатиметься вільною боротьбою серйозно і постійно. І вона почала наполегливо працювати під керівництвом талановитого тренера Івана Парчука, який і прищепив любов до цього виду спорту. Було нелегко поєднувати шкільне навчання, постійні тренування у спортзалі і участь у змаганнях різних рівнів. Але з часом усе налаштувалося. Спорт же дисциплінує, виховує, вимагає відповідальності. Тож старалася готуватися до уроків у своєму рідному Рокитнівському НВК «Школа І-ІІІ ступенів-ліцей», де з-поміж інших предметів віддавала перевагу іноземним мовам (англійській та німецькій) і навіть займала переможні місця в районі та призові на рівні області. А в позаурочний час кілька разів на тиждень із задоволенням відвідувала спортзал, готувалася до змагань. На сьогодні, за приблизними підрахунками, їй випадало разів п’ятдесят захищати честь Рокитнівщини на обласних, Всеукраїнських і Міжнародних турнірах та іграх. Вона неодноразово була переможницею і призеркою, має велику кількість нагород. Найбільш пам’ятними стали Міжнародний турнір, який проходив у Естонії, та Всесвітні ігри серед школярів у Будапешті. Перший захід був одним із найчисельніших (у ньому вона посіла п’яте місце із шести призових). У другому наша тендітна Олександра виборола перемогу у своїй ваговій категорії. Її радість була неймовірною. З цими країнами також пов’язані її перші подорожі за кордон. Незабутнім став і турнір у Клесові сусіднього Сарненського району, де вона виграла бій у суперниці, якій раніше програвала. А взагалі за час, відколи наша юна особа поєднала своє життя із спортом, цікавого сталося багато. У неї з’явилася велика кількість друзів як в Україні, так і за кордоном, з якими вона підтримує спілкування у соцмережах. Кожен її день відтоді насичений, хоча  бувають і надзвичайно складні періоди, адже потрібно постійно підтримувати форму, необхідну вагу. Слід не втрачати кмітливості, пильності, бійцівських навиків. Але все це здобувається з досвідом, в процесі систематичних тренувань.  А вони на сьогодні в Олександри справді вже повсякденні і безперервні, адже навчається дівчина у відомому на всю Україну Київському обласному ліцеї фізичної культури і спорту, що в Білій Церкві. Вступила до закладу за порадою свого доброго тренера, улюбленця молоді Івана Івановича, якому завдячує за своє захоплення вільною боротьбою. У ліцеї Олександра також продовжує поглиблено вивчати англійську мову. Вона мріє досконало її знати. У майбутньому дівчині хотілося б вступити до вищого навчального закладу, в якому здобути гарну професію. Сподівається, що з часом визначиться із нею. А поки що займається улюбленим видом спорту, і, перебуваючи на карантині, вже встигла засумувати за тренуваннями. Правда, радіє, що має можливість провести час вдома, у селі Рокитне, із своєю гарною родиною: з чудовими батьками, які у всьому підтримують, із братиками і сестричками, серед яких вона найстарша (усіх в сім’ї семеро). А далі знову відправиться в ліцей, де вдосконалюватиме свою майстерність, готуватиметься до змагань, захищатиме честь закладу і країни. Тож успіхів їй на спортивному поприщі! Щастя на життєвій ниві!
Валентина КИРИЛОВЕЦЬ.