У суботу, 12 липня, у Рокитному було відзначено завершення реставрації військового кладовища, на якому знайшли вічний спочинок вояки польської армії, які загинули в 1919-1920 роках минулого століття на наших теренах. Цвинтар реставрований за сприяння стрілецького об’єднання «Стшелец» О.С.В. частина №3003, повіт Тшебніцкий, товариства польської культури «Рокитнівщина» в рамках акції Вроцлавського відділення польського телебачення під назвою «Могилу прадіда врятуй від забуття».
З цієї нагоди на території кладовища по вул. І. Франка (навпроти території колишнього хлібозаводу) відбулися величні урочистості, на які зібралися сотні рокитнівчан, більшість яких мають польське коріння, представники консульств Польщі у регіонах України, а також високі гості з самої республіки Польща, військові, духовенство, дитячі колективи, представники різних ЗМІ цієї дружньої Україні держави. На території цвинтаря відбулося богослужіння та освячення могил вояків, яким було віддано належні військові почесті, покладено вінки та квіти до могил та меморіального хреста в центрі кладовища. Представники республіки Польща, консули у своїх промовах відзначили необхідність увіковічення пам’яті своїх предків, де б вони не полягли, дякували за сприяння у реставрації кладовища місцевій владі, всім рокитнівчанам, які доклали зусилля для того, аби впорядкувати місце останнього спочинку польських вояків, а також заявили про свою підтримку і солідарність з народом України в зв’язку з подіями на сході, спровокованими московським агресором.
На зібранні виступили голова районної ради Руслан Дубовець, голова райдержадміністрації Світлана Пахнюк, які говорили в тему події дня і, в свою чергу, висловили вдячність польському народу, його уряду та Президенту за підтримку України в протистоянні російській окупації.
Захід відбувся у дуже урочистій, патріотичній атмосфері, на якому лунали Гімни України та республіки Польща, майоріла історична символіка обох держав, виконувались різні художні вокальні твори, які щиро сприймалися всім чисельним загалом.
Захід навряд чи можна назвати святом – свята на кладовищах не влаштовуються, але кожний, хто залишав після урочистостей це місце, відчували у своїх душах якесь полегшення та умиротворення, почуття виконаного обов’язку живих перед спочилими на цьому клаптику поліської землі.
Леонід ІЩУК.
Фото автора.