Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

   

Меню сайта
Вхід

Пощук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Головна » 2018 » Серпень » 17 » На часі
18:56
На часі

«Український двір»
в угорському селищі Нодьхаршань

Угорщина — славна земля, благодатний край. Краєвиди милують твої очі, архітектура зачаровує своєю величчю і красою. І зразу на думку йдуть слова мого батька, який казав, що той рід багатий, в якого на столі стоїть ще прадідівська сільничка. Так і угорці зберегли все від діда-прадіда і дуже цінують і пишаються своєю Батьківщиною.
Вже 11 років тут, в Угорщині, проходить міжнародний фестиваль «Ordogkotlan», який триває 5 днів. Угорські міста і села з великою шаною і гостинністю приймають людей з усього світу.
Наша українська делегація складалася з 22 учасників з різних регіонів України. Керівник — Петро Іванович Гончар (завмузеєм
ім. І. Гончара м. Київ). Мирослава Вертюк (працівник музею, перекладач), фольклорний гурт «Рожаниця» (м. Київ), «Родина Чудиновичів» (с. Сварицевичі, Дубровиця), «Бовсунівські бабусі» (Житомирщина), 4 найстарші учасниці від 75 років і до 88 років — Ольга Сахно (майстриня з Черкащини), Юрій та Алла Ковальчуки (м. Рівне), і я, Ганна Панасюк, (керівник гурту «Куточане», с. Рокитне).
У рамках міжнародного проекту «Поліфонія» (Угорщина — Франція — Україна) було вже втретє представлено «Український двір», який проходив в прекрасному угорському селищі Нодьхаршань (300 км від Будапешту).
Одним із керівників цього проекту є Міколаш-Бот – молодий, талановитий музикант, який дуже цінує і любить нашу українську пісню. Наші народні танці і традиції. До речі, у нього дружина теж наша славна україночка Євгенія, родом із Луганська, яка в усьому допомагає і підтримує свого чоловіка, і навчає його нашій мові.
Сказати, що нас гарно приймали, це не сказати нічого, стільки уваги і тепла ми вже давно не відчували. Але молодь вразила мене найбільше: виховані, чемні, врівноважені, толерантні. Всі знають англійську мову, тому мені було легко з ними спілкуватися, бо в школі я теж вчила англійську мову. Коли словом англійським, а коли жестом і — все було зрозуміло навіть без перекладача.
Наш народний спів проймав їхні серця, запальні танці зачаровували всіх, українські страви дуже смакували всім і за це нам дуже щиро дякували, обнімали і цілували.
На перший день проекту співали веснянки-петрівки, запалювали Марену, стрибали через вогнище. А ще ми приготували 60 літрів українського борщу, яким волонтери пригощали всіх гостей. На другий день показували обряд «Водіння куста» і знову пісні і танці, а пригощали всіх кулішем з реберцями і білими грибами. 
На третій день показали обряд «Андріївські вечорниці». Тут тобі і калита, і добряче молодих хлопців вимазали сажею, танцям і пісням не було кінця. А пригощали всіх варениками з картоплею, притрушеними шкварками, зліпили 800 штук.
Четвертий день було весілля. Молодим був угорський хлопець, а молода – наша україночка. На весіллі звісно співають, танцюють. Пригощали всіх млинцями і яєчнею з салом.
На заключний п’ятий день нашого гала-концерту мер цього селища разом зі своєю дружиною, приготував нам святковий смачний обід з дуже вишуканим десертом, щиро всім дякував і запрошував ще й на наступний рік до себе і, здавалося нам, що ми всі тут велика і дружна родина. Без перекладача розуміли одне одного.
А на шостий день нам провели екскурсію по Будапешту. Побачили велику ріку Дунай, яка розділяє місто на дві половини Буду і Пешт. Побачили видатну будівлю угорського парламенту, побували в храмах, а заночували в готелі «Домінік», при якому ще й гарний Собор Святої Домініки.
Ця поїздка назавжди залишиться в моєму серці і я горда за свою країну, за свій народ, за своїх людей, які прославляють нашу славну Україну. Як писав наш мудрий Тарас Шевченко: «І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь». 
Хочу подякувати, перш за все, Господу Богу нашому за те, що Він оберігав і захищав нас в дорозі, низький уклін всім організаторам цього проекту, та визнання всім учасникам фестивалю. Бажаю всім миру, здоров’я, успіхів завжди і в усьому, нових проектів, нових творчих злетів. 
Слава Україні!
Ганна Панасюк.
 

Категорія: На часі | Переглядів: 18 | Додав: novinyrokytno | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [20]
Актуально [113]
Огляд новин [82]
Календар і люди [3]
Засідання [63]
Варто знати [18]
Візьміть до уваги [91]
У світі податків [1]
Релігія [22]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [103]
Дзеркало статистики [0]
Візити [16]
Мудрість [6]
Освіта [42]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [106]
Спорт [243]
На часі [50]
Події і Дати [294]
Рада і громада [4]
Конференція [7]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [20]
Влада інформує [49]
Допоможіть [14]
Людські долі [17]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій