СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

Розцвiтай, Україно, ти квiтками калини
I рости, Україно, синів. Щоб вони тебе милу
Захищати зумiли вiд усiх чужакiв-ворогiв.
З самого дитинства нам розповідали про війну. Про війну, котра забрала велику кількість життів.  Але ті розповіді про щось далеке і ніби нереальне, якщо уявити ті картини, які зараз відбуваються на Сході України. Для тих, хто дивиться новини, сидячи на дивані, насправді важко усвідомити, що за картиною з   екрана – реальна війна. Там – солдати, які сплять зі зброєю в руках у сирих окопах, а тут – звичайне мирне життя з квітами, святковими вогнями, веселощами, а війна десь далеко за обрієм.
Мабуть, так і повинно бути, адже це означає, що народ, який дає відсіч ворогу, а в перервах між боями вирощує квіти і святкує весілля, – нікому не здолати. Саме зараз, в такий важливий і тяжкий для нашої країни час, найгостріше відчувається духовна підтримка, той морально-емоційний заряд, з чого черпається сила і натхнення. Отож, 2 травня зал нашого будинку культури був заповнений вщент, і кожен із глядачів чекав із нетерпінням на концертну програму, присвячену нашим сміливим, відважним та мужнім чоловікам, які довгий час були на лінії вогню в зоні АТО, а також для тих, хто і зараз захищає кордони від ворога.
У цей вечір згадали про всіх, хто так чи інакше причетний до військових дій на Сході України. Це і наші мужні солдати, яких ми вітали квітами та грошовими винагородами, про що потурбувалась Сновидовицька сільська рада, зокрема голова Віктор Охремчук, лунали слова подяки рідним та близьким наших хлопців, а також вшанували хвилиною мовчання молодих парубків, які в розквіті літ поклали свої голови в цій безглуздій війні.
Звичайно, не можна було не пригадати імен тих, хто вже котрий місяць підряд підтримує зв'язок із передовою зоною війни, займається збором коштів, відправляє гуманітарну допомогу, вирішує низку проблем, і є зв’язною ланкою наших захисників та їхньої рідні – наших волонтерів, цей сміливий екіпаж – Валентину Кириловець, Віктора Охремчука, на чолі з головною особистістю цього екіпажу, героїнею нашого часу – Ганною Ковальчук.
Нам всім, на жаль, зрозуміло наскільки безглузда ця війна. Насправді нікому невідомо, коли вона закінчиться, але, незважаючи на цю невизначеність, наші хлопці мають боронити свою землю від ворога. А їх чекають на повернення додому їхні рідні, близькі, друзі, хочуть обійняти та ще більше хочуть разом зі своїми родинами жити у вільній країні без відчуття страху перед завтрашнім днем, з надією на майбутнє.
Я хочу, щоб ви знали, що ми пишаємося, що в нашій сільській раді, яка налічує вже понад 30 солдат, що брали і беруть на даний час участь у військових діях,  є такі хлопці і чоловіки, які мають високі почуття любові до рідної землі, які не сховалися, а мужньо стояли і стоять під кулями, спали і сплять під відкритим небом, голодні і холодні, та змучені, але з гордо піднятою головою. Бо тільки на них тримається честь нашої української держави.
Солдати! Воїни! Ви мужні й непохитні.
Ми ваша віра і опора у тилу.
Нехай небесні кольори блакиті
Освітять вам дорогу через млу.

Людмила Масовець,
художній керівник Сновидовицького будинку культури.