Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

         
Меню сайта
Вхід

Пошук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
   

Головна » 2016 » Березень » 24 » Нам пишуть
09:58
Нам пишуть

ТВОЇ ЛЮДИ, РОКИТНІВЩИНО!

Що можемо у Бога попросити
Державі – мужності у цей нелегкий час,
Собі – надію, віру не згасити,
Здоров’я, щоб було у вас і в нас.
Коли мене запитують, де я живу, я з любов’ю і жартома відповідаю: «В кінці географії.» Село моє духовно і матеріально багате чи нещасливе і закляте? Я вибираю перше: духовно і матеріально багате. Завдяки сонячному каменю, воно стало відоме далеко навіть за межами області. Але люди багато дорожчі за бурштин, вони працьовиті, рішучі, патріотичні і талановиті, вміють гарно працювати, а ще краще відпочивати.
Юлія Анатоліївна Гіс 36 років віддала служінню великій культурі, служінню народу, зокрема своїм односельцям. Саме вона вже багато років приносить натомленим людям свято, радість і відпочинок у їхні душі, серця і родини. Ось і нещодавно завідувачка сільським будинком культури подарувала глядачам свято весни. Саме весною відбувається оновлення в природі, в здоров’ї і в житті. Енергійна, талановита і запальна Юлія Гіс згуртувала кращих із кращих учасників художньої самодіяльності. щоб подарувати односельцям вітання, пісню, щоб вони відпочили і поспілкувалися.
Мабуть, не одна молода сім’я заздрить Ігорю Яцкевичу. Високий, стрункий, симпатичний, хороший чоловік, добрий батько, виховує двоє чудових дітей. Пісню любить з дитинства, бо виріс у бідній селянській родині, де завжди співала покійна мати. Голос Ігоря можна почути на весіллі, серед колядників і ніколи не обійдеться без нього концерт у сільському клубі. Дуже раді слухати пісню у виконанні Ігоря єльнівці.
Івана Ілліча часто можна бачити серед маленьких дітей. бо він вчитель, навчає і виховує підростаюче покоління. Роботи багато, відповідальність велика, може й тому вчитель не нарікає на свою долю, хоча вона в нього не із простих. На сцені Іван Басич у своєму репертуарі, він і грає, і співає, і завжди тепло привітає глядачів із святом. Радо зустрічають виконавця пісні і глядачі, серед них і батьки, і діти, і близькі друзі. Ніколи Іван Ілліч не відмовиться від участі у громадських заходах свого села.
Вчитель повинен бути творчим, артистичним. Саме такі цінності притаманні вчительці початкових класів Ларисі Феодосіївні Кирилович.
Її уміння, професійний талант, артистизм не раз спостерігали колеги, учні, батьки. На сцені, перед глядачем, під час читання ліричного твору, або виконання пісні вчителька постає ще величнішою, талановитішою і прекраснішою.
Підкорила глядача своїм чудовим голосом Ірина Філаретівна Дудар із своєю донечкою – красунею Соломією. В школі вона завуч, а на сцені – справжня артистка. У їхньому виконанні звучать пісні про Україну, про родину, колискові. Мотивом виконання творів на таку тему є любов до Батьківщини, до своєї родини. до всієї України.
Софія Басич, учениця 9 класу. Вона із багатодітної родини, але батьки подбали про те, щоб донька здобула музичну освіту. Дуже нелегко і батькам, і Софії, адже два рази на тиждень треба подолати шлях із Єльно до Томашгорода у різну погоду. Але то – не даремна праця, бо співає дівчина, як професійна співачка.
Тарас Яцкевич здобув вищу освіту і повернувся у рідне село. Юнак багато займається спортом, бо за професією – вчитель фізкультури, вміє практично все. І ось зал захоплюється приємним дикторським голосом Тараса. Симпатичним і веселим ведучим святкової програми пишається все село.
Все про кохання, все про любов звучить пісня, коли на сцену виходять милі, тендітні, чарівні красуні: Ілона Остапович, Марія Корзун, Людмила Опанасевич.
Отже, сільський будинок культури і школа – два крила на селі, вони об’єднуються в один виховний центр не тільки для дітей, але й для молоді і для всіх жителів села. Тут і пісня, тут і ліричний твір, який передає почуття і переживання, тут і вшанування пам’яті захисників Вітчизни. Тут люди розділяють свої радості і переживання за долю України. Ми надіємося, що життя у нашому селі стане кращим, коли тут живуть такі чудові люди, коли тут така багата земля. І саме зараз, у період Великого посту, помолімося спільно за долю України. Нехай Господь поставить свою охорону і біля тебе, моя Рокитнівщино.

Світлана Басич.
вчителька Єльнівського НВК «ЗНЗ» І-ІІ ст.-ДНЗ.

 

 

Категорія: Нам пишуть | Переглядів: 437 | Додав: novinyrokytno | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [23]
Актуально [159]
Огляд новин [199]
Календар і люди [3]
Засідання [81]
Варто знати [29]
Візьміть до уваги [130]
У світі податків [3]
Релігія [26]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [113]
Дзеркало статистики [0]
Візити [20]
Мудрість [6]
Освіта [55]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [126]
Спорт [380]
На часі [73]
Події і Дати [412]
Рада і громада [4]
Конференція [8]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [30]
Влада інформує [53]
Допоможіть [15]
Людські долі [22]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій