Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

         
Меню сайта
Вхід

Пошук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
   

Головна » 2020 » Січень » 30 » Нам пишуть
15:58
Нам пишуть

Обірване щастя...

Лікарі – люди незвичайної категорії. Вони користуються у народі особливим авторитетом, повагою та шаною. Адже кожному з нас протягом віку доводиться довіряти їм своє  здоров’я, а часто-густо і життя. Тож вдячності пацієнтів за повернену радість земного буття не має меж. Особливо це стосується лікарів, як кажуть, від Бога, котрі добре знають свій фах і десятиліттями стоять на сторожі людського здоров’я. Таких, яким завжди був Василь Олександрович Борищук, який нещодавно, на 74-му році життя, після важкої хвороби залишив цей світ. Світлі спогади про цю непересічну людину назавжди залишаться у пам’яті тих, кому він повернув здоров’я, віддаючи кожному частинку своєї душі, свого серця. А таких на нашій Рокитнівщині тисячі і тисячі.
Сам Василь Олександрович родом з Костопільського району, народився 13 грудня 1946 року. На Рокитнівщину прибув після закінчення Львівського медінституту у далекому 1971 році. На початку лікарської кар’єри був призначений лікарем-ординатором у хірургічне відділення ЦРЛ. Через кілька років його перевели на посаду лікаря-анестезіолога райлікарні, на якій працював до початку двотисячних років. За роки праці став висококваліфікованим спеціалістом, який ішов у ногу з науково-технічним прогресом у галузі медицини і з 2001 року трудився на посаді лікаря ультразвукової діагностики районної лікарні. У минулому 2019 році Василь Олександрович вийшов на пенсію, проте життя на заслуженому відпочинку не було тривалим. 
Окрім високого лікарського професіоналізму, по життю він був людиною спокійною, врівноваженою, чесною, товариською, чутливою до чужого болю, дбайливим батьком і люблячим чоловіком. Його дружина Людмила Григорівна (теж відома і авторитетна людина у районі – випускники Рокитнівського медучилища, у якому вона працювала викладачем, трудяться нині в усіх куточках України, і навіть, за рубежем) каже: «Прожиті 50 років у парі з ним, були роками справжнього людського щастя». На жаль, це щастя з волі непідвладних нам вищих сил обірвалося. І не тільки для дружини, а й для доньки Оксани, онуків Тараса і Дмитра, колишніх колег, тисяч людей, яким він допоміг повернути здоров’я, всіх, хто знав, любив і поважав цю чудову, світлу людину.
Колектив
Рокитнівської ЦРЛ.

Категорія: Нам пишуть | Переглядів: 107 | Додав: faust123451 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [20]
Актуально [143]
Огляд новин [184]
Календар і люди [3]
Засідання [81]
Варто знати [26]
Візьміть до уваги [123]
У світі податків [1]
Релігія [22]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [112]
Дзеркало статистики [0]
Візити [19]
Мудрість [6]
Освіта [51]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [122]
Спорт [372]
На часі [69]
Події і Дати [394]
Рада і громада [4]
Конференція [8]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [28]
Влада інформує [52]
Допоможіть [15]
Людські долі [19]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Січень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій