Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

         
Меню сайта
Вхід

Пошук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
   

Головна » 2014 » Серпень » 21 » Одне життя на двох
10:30
Одне життя на двох

Були часи, коли Іван Миколайович та Анастасія Федорівна Кінчури разом працювали у Райагротехсервісі: він — головним інженером, вона — економістом. Разом займалися домашнім господарством, разом виховували дітей. Навчилися за роки спільного життя розуміти один одного з півслова, хоча, звісно, були і супе-речки, і різні судження в одному питанні, але навчилися слухати і чути, навчилися бути одним цілим.
Життя ж воно таке різне, буває м’яке і добре, просте і зрозуміле, коли є робота, вчасно платиться заробітна платня, коли діти йдуть до школи забезпечені усім необхідним, бо і купити є де, і є за що. Буває життя і тяжке, ситуації безвихідні, а майбутнє здається сірим і сумним, коли було безгрошів’я (а працювали обоє на одному підприємстві, то й обоє були без зарплат), коли діти поступили у вузи, а грошей, щоб дати на дорогу туди й назад, на прожиття, щоб купити їм найнеобхідніше не було зовсім… Складні були часи. Тепер лише згадуємо про них, але ж пережити довелося чимало. Дякувати Богу, обидва сини Кінчурів Микола та Іван отримали вищу освіту. Обидва залишилися жити і працювати в столиці неньки-України. Старший Микола — лікар-стоматолог, молодший Іван — держслужбовець. Микола з дружиною Тетяною виховують другокласницю Аліну, щире маленьке допитливе сонечко, яке є найбільшою потіхою і радістю Анастасії Федорівни та Івана Миколайовича. Іван нещодавно одружився з Анею, розпочавши нову сторінку власного життя — будівництво спільного сімейного щастя на двох.
Іван Миколайович сьогодні займається підприємницькою діяльністю, знають його усі автомобілісти-любителі та професійні водії як людину порядну і добру, розуміючу і добросовісну, особливо ті, хто заправляє своїх сталевих коней на автозаправці, що на території автоколони. Так його характеризує і рідна дружина, яка в усьому підтримує свого чоловіка, яка довіряє йому, бо впевнена в його розсудливості та мудрості. А він не уявляє свого життя без своєї другої половинки, бо вона його підтримка, опора, розрада і надія. Так живуть вони разом вже тридцять шість років, розділяючи навпіл щасливі і сумні моменти життя.
«Сьогодні головне, — ділиться міркуваннями подружжя, — пережити ці тяжкі часи, набратися терпіння та мужності. Треба сподіватися, що ситуація скоро зміниться і такий довгоочікуваний для кожного українця мир нарешті запанує на всіх землях нашої багатостраждальної Батьківщини».
Олена СОЙКА.

 

Категорія: Людські долі | Переглядів: 481 | Додав: novinyrokytno | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [23]
Актуально [159]
Огляд новин [199]
Календар і люди [3]
Засідання [81]
Варто знати [29]
Візьміть до уваги [130]
У світі податків [3]
Релігія [26]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [113]
Дзеркало статистики [0]
Візити [20]
Мудрість [6]
Освіта [55]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [126]
Спорт [380]
На часі [73]
Події і Дати [412]
Рада і громада [4]
Конференція [8]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [30]
Влада інформує [53]
Допоможіть [15]
Людські долі [22]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій