25-ій річниці Незалежності
України присвячується
Рідна наша Україно, краю хлібородний!
Скільки за тебе, рідна, крові пролито народної?
Зазіхали все на тебе турки-яничари,
Та не раз за це зазнали праведної кари.
В паніці вони тікали, босі, полишивши одяг,
Князь Олег свій щит повісив у Царграді на воротях.
Гнав чужинців зажерливих Хмельницький з Кривоносом,
Аж курило в слід за ними, рили вони носом.
Хотів сіять Адольф Гітлер твої чорноземи,
Та фашистськими кістками всіяв твої землі.
Гнали в Сибір твоїх синів Берія і Сталін,
Та боротися за волю вони не перестали.
І вибороли тобі, нене, жаданую свободу,
Вибороли, вистояли для свого народу!
І стали ти, Україно, вільна й незалежна,
Покотилась про тебе слава по світі безмежна.
І загули на всю потужність фабрики й заводи:
Закипіла мирна праця мирного народу.
Зашуміли твої лани буйними хлібами,
Полинула весела пісня селами й містами.
Задзвонили в церквах дзвони, на молитву звали,
Що, нарешті, ми із вами вільними стали.
І ростили ми своїх діток, весілля справляли,
Жили тихо, жили мирно і горя не знали.
Та, на жаль, на наших землях гармати загриміли,
А матері з дітками в оселях затремтіли.
Знов у славній Україні гинуть мирні люди…
О, Господи Боже! Доки все це буде?!
Всевишній Владарю! Ти все бачиш з неба.
Вгамуй своїх чад! Війну в Україні припинити треба!!!
Олександр ЧМУНЕВИЧ,
член ради ветеранів війни і праці Рокитнівського району.