Учитель – це творець дитини, який в країну Знань веде. Він є творець майбутньої Людини, і України світлий шлях він прокладе. Напередодні свята – Дня вчителя, хочемо розказати про свою улюблену, добру, щиру, розумну, справедливу, завжди усміхнену вчительку Валентину Іванівну Борисовець, яка сьогодні вже на заслуженому відпочинку. Валентина Іванівна присвятила педагогічній роботі 44 роки.
Народилась наша вчителька в Гребінківському районі Київської області. Закінчивши школу, поступила в Корсунь-Шевченківське педагогічне училище. За направленням приїхала працювати в наше село Більськ у 1969 р. вчителем початкових класів.
Полюбили її жителі села, учні, адже одразу було видно що це учитель від Бога. З першого дня вона відкрила своє серце нам — учням, а ми їй — своє. Завжди з радісною усмішкою зустрічала своїх учнів. І та усмішка передавалась нам чарівною мелодією.
Вже працюючи в нашій школі, Валентина Іванівна закінчила Рівненський педагогічний інститут ім. Д. З. Мануїльського, здобувши спеціальність вчителя української мови та літератури. І як же ми зраділи, коли наше спілкування вчителя та учнів продовжилося. Будучи старшими, ми, школярі, знову старалися уловити кожне її слово. Коли вона читала вірші, або прозові твори, то в нас аж серце завмирало. Вона так вміло доносила їх зміст, наче акторка із кінофільму.
Напередодні її свята хочемо нагадати їй про нас, тих маленьких, іноді неслухняних школяриків, які любили її уроки, які любили її настанови, які, будучи уже дорослими людьми, пам’ятають майже кожне її слово. Валентино Іванівно, залишайтеся для нас таким добрим і мудрим порадником на багато років, бо разом з вами нам завжди і затишно, і спокійно.
Вдячні учні.