Весняні випалювання – загроза для довкілля

Цьогорічна рання весна принесла тепло, а разом з ним і масове спалювання населенням сухої трави, листя. Господарювання та прибирання на городах, подвір’ях, прилеглих територіях досить часто завершується пожежами, які несуть величезну шкоду довкіллю.
Загроза від спалювання сухої трави, листя багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, громадяни мало надають цьому ваги. При згорянні однієї тонии рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Також з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Крім того: в сухому листі й траві згорають корисні комахи, руйнується верхній грунтово-рослинний покрив, важливий для росту рослин. Цей покрив накопичує продукти спалювання, зокрема токсини та важкі метали. При гнитті листя, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у грунт. При згорянні утворюється зола, яка є дуже поганим добривом. Вогонь знищує насіння і коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння. При спалюванні трави чи стерні неподалік будівель виникає загроза загоряння житлових будинків або нежитлових приміщень. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною знеструмлення ліній електропередач, а відтак – населених пунктів та промислових об’єктів. Дим від вогнищ погіршує видимість на дорогах, що призводить до збільшення кількості ДТП.
Та чи не найбільше лісівників турбує те, що через людську недбалість, особливо при сухій і теплій погоді, об’єктами пожеж подеколи стають не лише сухотрав’я, чагарники, будівлі, але й лісові угіддя, що можуть призвести до непоправної екологічної шкоди. Вигорілий ліс – це знищена флора і фауна, на відновлення яких знадобиться не один десяток літ.
Нагадуємо, що відповідно до чинного законодавства спалювати суху рослинність заборонено. Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, за несанкціоноване випалювання сухої природної рослинності, у разі виявлення фактів порушень, винні особи будуть притягуватись до адміністративної відповідальності. Крім того, за самовільне випалювання рослинності або її залишків накладається штраф: на громадян – від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 грн до 340 грн), на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн до 1190 грн). Ті самі дії вчинені в межах території природно-заповідного фонду тягнуть за собою штраф: на громадян — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн до 680 грн), на посадових осіб — від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1190 грн до 1700 грн).
Шановні громадяни! Не допускайте недбальства при користуванні відкритим вогнем. Пам’ятайте, що погода наразі сприяє швидкому розповсюдженню пожеж, тож бережіть навколишнє середовище: не розкладайте багать, не кидайте непогашених недопалків та сірників – слідкуйте, щоб випадкова іскринка не переросла на полум’я та не наробила великої біди.
Бережіть природу!

Богдан Кулик,
головний лісничий Рівненського
природного заповідника,

Ольга Мосійчук,
фахівець з екологічної освіти.