Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід                                                                Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS 

         
Меню сайта
Вхід

Пошук
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
Відео
   

Головна » 2014 » Лютий » 12 » Все життя в роботі
16:55
Все життя в роботі
Люблю писати про людей, зустрічатися з ними, слухати їхні історії. Кожне спілкування спонукає на нові роздуми і нові висновки. Якщо раніше, наприклад, я не замислювалася над тим, що разом зі мною старшають інші люди, то під час написання нинішнього нарису тільки про це й розмірковую. Чому? Тому що пишу про жінку, яка відзначає ювілейну дату. Отож, розмовляючи з нею,  збагнула, що кожен рік мого життя сповнюється новими ювілеями оточуючих. А літа, як відомо, несуть з собою і досвід, і мудрість, і нескінченний потік подій. Так що число людей, про яких варто довідатися і розповісти іншим, на щастя, зростає…
Про Ніну Євгеніївну мені запропонували написати її колеги. А це, хочу вам сказати, досить красномовний жест, який свідчить  про визнання як професійних, так і людських чеснот співробітниці. Відомо ж  бо: ті, хто працює поруч, знають нас якнайкраще. Тим більше, коли стаж роботи такий тривалий, як у нашої сьогоднішньої іменинниці. 14 лютого жінка святкуватиме свій черговий ювілей. 40 років життя вона віддала медицині. І вже лише цей аргумент є чудовою нагодою присвятити  їй нарис. А якщо зважити на те, що у сфері охорони здоров’я все життя пропрацював  чоловік Ніни Гур’євої, а тепер трудяться дочка і син, і, крім усього, додати клопотання колег про статтю, то хочу зізнатися, що до її написання я приступаю з особливим задоволенням.
Ми зустрілися з ювіляркою в лікарській амбулаторії загальної практики сімейної медицини селища Рокитне, де вона сьогодні працює дільничною медсестрою. Познайомилися і я попросила Ніну Євгеніївну розповісти про своє життя від самого початку. Отже, народилася героїня мого нарису в Остках. Там навчалася в школі і звідти відправилася здобувати професію в Рівненське медичне училище. У далекому 1974-ому вона закінчила заклад за спеціальністю  санітарний фельдшер, повернулася на Рокитнівщину і розпочала трудову діяльність  у санітарній лабораторії районної санепідемстанції. Через десять років жінка змінила відділ і посаду, не змінивши установи. Її призначили помічником лікаря-епідеміолога з особливо небезпечних інфекцій. У епідеміологічному відділі вона пропрацювала майже тридцять років. Словом, до часу ліквідації райсанепідемстанції (тепер лабораторний центр), тобто до 2012 року. Робота їй подобалася завжди і в ній Ніна Євгеніївна провела усі свої дні. Хотіла, як зізнається, щоб усе було добре в районі і щоб на фоні області санітарна служба мала достойний вигляд. І їй, відповідальній, дисциплінованій і трудолюбивій, вдавалося досягати бажаних результатів. За час робити в санстанції у її житті відбулося багато життєвих подій. Тут вона зустріла майбутнього чоловіка, який пропрацював заві-дувачем дезвідділення аж до виходу на заслужений відпочинок. У ці роки Ніна Євгеніївна народила дочку і сина, зростила їх із чоловіком, дали освіту. І, видно, на дітей своїх вони мали неабиякий вплив, оскільки ті, як і батьки, справою свого життя обрали медицину. Людмила Вікторівна — сьогодні лікар-невролог. Руслан Вікторович — лікар-травматолог. Мама неабияк пишається і радіє за своїх нащадків. Переживає, щоб у них було все гаразд, щоб ладилося в сім’ях і на роботі. Бо гаразди в дітей — це і є найвище материнське щастя. Свої особисті справи їй, як і по цілому життю, вдається владнати скрізь. Вона як і раніше віддається медицині. За майже два роки звикла до посади дільничної медсестри, виконує її відповідально і добросовісно. У вільні від роботи години любить відпочивати в лісі, у відповідні пори року — збирати гриби. Вдома ж їй найбільше подобається ходити біля квітів. Вона упродовж років сіє, садить і доглядає за ними від снігу і до снігу. Сім’я Ніни Гур’євої проживає в одному з найбільш квітучих дворів у найквітучішій місцевості Рокитного (провулок Новий). Свою красу жінка продемонструвала у фотографіях. Що там казати! Гарно, коли двір у квітучих барвах та й годі! Квіти Ніна Євгеніївна традиційно отримає у подарунок і в день народження, який вона зазвичай відзначає з найдорожчими людьми. І який цьогоріч для неї стане особливим. Вона ж святкуватиме неповторний ювілей…
Валентина Кириловець.
Фото автора.

Категорія: Людські долі | Переглядів: 347 | Додав: novinyrokytno | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Категории
Інтерв’ю [23]
Актуально [159]
Огляд новин [199]
Календар і люди [3]
Засідання [81]
Варто знати [29]
Візьміть до уваги [130]
У світі податків [3]
Релігія [26]
Літопис [1]
Про те, що хвилює [113]
Дзеркало статистики [0]
Візити [20]
Мудрість [6]
Освіта [55]
Конкурси. Змагання [20]
У записник господині [0]
Смачного! [0]
Нам пишуть [126]
Спорт [380]
На часі [73]
Події і Дати [412]
Рада і громада [4]
Конференція [8]
Фестиваль [3]
Кращі з кращих [30]
Влада інформує [53]
Допоможіть [15]
Людські долі [22]
Творчість наших читачів [10]
Погода в Рокитному
Дружні Сайти
Календар
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




1 2 3 4 5 6 7 8



 Редактор сайту. Кибукевич Сергій