Андрій Григорович Гречко ніколи не шукав у житті легких доріг. Не підлаштовувався під чужу думку, не намагався комусь догоджати. Має свій погляд на життя, який ніколи на приховує, свою позицію, яку не боїться відстоювати. Головними критеріями його життя є справедливість і добро. Все це робить для того, аби його приклад наслідували інші.
 Андрій Григорович Гречко родом із Житомирщини, та наш край вже давно став для нього
рідним і близьким. Вперше потрапив на Рокитнівщину у 1943 році, саме тоді, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна. На території Рокитнівського району тоді діяв партизанський загін ім. Дзержинського з’єднання В.А. Бегми.  Андрія Григоровича призначили керівником новоствореної комсомольсько-молодіжної диверсійної групи. Юні патріоти підривали військові ешелони, мости, автомашини з гітлерівцями.
   Після звільне ... Читать повну новину

Красивішої місцевості ніж та, в якій знаходиться обійстя Максима Йосиповича, немає у всіх Обсічах. Око вабить і розкішний сад, що зростив господар за своє тривале життя, і сосновий бір за огорожею, і велетенські дуби з вуликами у самому дворі, через які й спадає на думку, що дід Дубик саме від них отримав своє прізвисько. Проте поспішаю вам одразу пояснити, що зовсім і не через них. Насправді Дубик — то не прізвисько, а прізвище  Максима Йосиповича. У цьому селі, та й у районі взагалі, воно рідкісне. Батько  героя мого нарису був родом з Олевська. Отож, на Рокитнівщині, окрім  діда Максима, таку фамілію мають хіба що його нащадки. Однак і вони тепер мешкають переважно за межами району. А сам дід Дубик увесь вік прожив у рідних Обсічах. Нинішнього 26 серпня  виповнилося рівно 85, як прожив. У цьому маленькому північному селі Максим Дубик наро ... Читать повну новину