Велика вода — велике лихо. Рокитнівщина оговтується від стихії
Те, що сталося на Рокитнівщині у вечір і ніч із 16 на 17 травня, називають великою водою, стихійним лихом, вируючою негодою, паводком і навіть потопом… Якщо одним словом, то це — біда. Цілим сім’ям, господарствам, вулицям, населеним пунктам. Найбільше вона торкнулася селища і села Рокитне, Синіжева, Кисорич, Карпилівки, Осницька, Сехів, Єльного, Блажова і Вежиці. Слава Богу, немає загиблих людей. Але які збитки нанесено господарствам! Житловим будівлям, засіяним і засадженим городам, домашнім тваринам. Коли і ким те все буде відшкодовано і відновлено, якщо суми нанесеної шкоди оцінюються в мільйони?! Тієї злощасної ночі молилися, напевно всі, аби злива припинилася. Але вона
... Читать повну новину
Негода залишила після себе багато руйнівних наслідків
Ситуація щодо підтоплення в Рокитнівському районі потроху стабілізується. Щодня відбуваються засідання оперативного штабу з питань надзвичайних ситуацій та проводяться виїзди на місця підтоплень. Рятувальники спільно з органами влади постійно проводять моніторинг рівня води у водоймах Рокитнівщини, а саме в річках Бунів та Льва.
Загалом, ситуація по річці Бунів складається наступним чином: рівень води у річці поступово зменшується, рятувальники району спільно з місцевими жителями проводять роботи з відкачування води з домогосподарств, які постраждали внаслідок негоди.
На річці Льва Осницького водосховища також спостерігається зниження рівня води, проте зазначена річка вийшла з бере
... Читать повну новину
Делегація з Рівненщини вшанувала пам’ять Героїв під Волновахою
5 років минає 22 травня, як розстріляли волинську бригаду під Волновахою. На жаль, під час обстрілу під Волновахою загинули військові з Рокитнівщини: Віталій Маринич та Леонід Озеранчук. Вшанувати пам'ять полеглих на чолі з очільником району Миколою Кушніром в Донецьку область, в село Благодатне, від Рівненщини поїхали мами та родичі загиблих (Рокитнівського та Радивилівського районів). У пам'ять про події, які відбулися у Волноваському районі, проводяться заходи з вшанування подій, які відбулися в 2014 році. Нагадаємо, дружні відносини розпочалися з підписання Меморандуму про партнерські стосунки ще в 2016 році між Рівненщиною Олексієм Муляренком та Луганщиною – Юрієм Гарбузом
... Читать повну новину
Нова українська школа:
простір освітніх можливостей
Освіту на сьогодні впевнено можна назвати найбагатшою галуззю на різноманітні події, заходи, свята. Усі вони, як і належить, спрямовані на поліпшення якості навчання та виховання підростаючого покоління, на створення таких умов і такого середовища в навчальних закладах, в яких би дитина почувала себе комфортно, а водночас могла б проявити свої вміння і здібності. Про таку атмосферу для школярів, звісно, піклуються і створюють її педагоги. Відповідні навчання та підготовку проходять і вони самі. Особливо тепер, в період діяльності Нової української школи, коли від освітян вимагаються нові підходи як до кожної окремої дитини, так і до системи навчання в цілому. Один із заходів, спрямований на допомогу вчит
... Читать повну новину
Гра, яка не лише загартовує, робить
мужніми й витривалими, але й об’єднує
Військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») вже має стійкі традиції на теренах України, але на Рокитнівщині відбулася вперше. Це сталося у нас минулими вихідними 17-19 травня.
Для тих, хто не посвячений у зміст слова з назви гри, коротка довідка. Джура, цюра або чура – так називали в Україні у 16-18 століттях зброєносця, учня козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці, разом з козаками вони ходили у походи, брали участь у боях. Слово джура перського походження, що означає товариш. Якщо спроектувати його значення на сьогодення, то це у буквальному смислі потрібно розуміти як найближчий кадровий резерв Збройних Сил України. А тому
... Читать повну новину
Після дощової зливи – злива голів та нереалізованих можливостей
Особисто в мене після першого, програного "Спартою" в Кисоричах півфінального матчу з олевським "Штурмом" – 2:3, ніяких сумнівів щодо майбутнього фіналіста не було. Я знав тільки одне – бажаною фінальною путівкою заволодіють спартанці, – не важливо з яким рахунком, але тільки з тим, який влаштує кисоричан. Причина для цього одна – в матчі у себе вдома "Спарта" грала експериментальним складом, в якому були відсутні 50% гравців основного складу, котрі складали кістяк "Граніта", що «розбомбив» того кубкового дня рівненський "Стандарт-Водник" – 7:0.
Недільний матч-відповідь в Олевську розпочався із г
... Читать повну новину
– Два удари – два голи, – бідкався мені після другого забитого м’яча біля власних воріт зарічненський голкіпер. І був правий, правда, не на всі 100%.
15 травня на спорткомплексі "Ювілейний" аутсайдер першості ФК "Зарічне" показав, що будь-якого суперника потрібно поважати. Матч ще раз довів футбольну аксіому "Бійся аутсайдера!", адже втрачати йому нічого, тягар відповідальності не давить тягарем на плечі футболістів турнірного дна.
Не дивлячись на швидкий гол, який провів на 10 хвилині Максим Денисюк, замкнувши гостру передачу з правого флангу, "Полісся" повністю передало ініціативу аутсайдеру. А, можливо, аутсайдер просто відібрав її у "Полісся&
... Читать повну новину
18 травня в Олевську на Житомирщині пройшли змагання всеукраїнського турніру серед юнаків з вільної боротьби «Кубок міста Олевськ».
Змагання були командними. Проходили за підтримки благодійного фонду народного депутата України Сергія Пашинського, який забезпечив призерів змагань грошовими призами. Рокитнівчани виступили непогано. Завоювали третє командне місце. З найкращого боку себе показали брати Станіслав і Віталій Марковці та Георгій Богданець, які зробили значний внесок в результат команди.
Іван Парчук,
тренер-викладач Рокитнівської ДЮСШ районної ради.
У кожного народу є своє національне вбрання – самобутнє, унікальне, яке служить свого роду ідентифікатором нації. Але українська вишиванка, її багатобарвність, багатогранність, фантазія – з глибини віків притаманна лише нам, українцям. І хоча у так звані «союзні» часи все національне, індивідуальне, характерне для окремої нації, піддавалось гонінню, наша українська вишиванка вижила і в роки незалежності розквітла новими барвами, яскравими відтінками та кольорами. І стала модною не тільки в Україні, а на всіх континентах планети. Її залюбки одягають в усій Європі, Північній та Південній Америках, в Австраліїі і навіть у Африці, адже нашого цвіту – по всьому світу. Українська вишиваночка робить красунею кож
... Читать повну новину
Те, що сталося на Рокитнівщині у вечір і ніч із 16 на 17 травня, називають великою водою, стихійним лихом, вируючою негодою, паводком і навіть потопом… Якщо одним словом, то це — біда. Цілим сім’ям, господарствам, вулицям, населеним пунктам. Найбільше вона торкнулася селища і села Рокитне, Синіжева, Кисорич, Карпилівки, Осницька, Сехів, Єльного, Блажова і Вежиці. Слава Богу, немає загиблих людей. Але які збитки нанесено господарствам! Житловим будівлям, засіяним і засадженим городам, домашнім тваринам. Коли і ким те все буде відшкодовано і відновлено, якщо суми нанесеної шкоди оцінюються в мільйони?! Тієї злощасної ночі молилися, напевно всі, аби злива припинилася. Але вона
Ситуація щодо підтоплення в Рокитнівському районі потроху стабілізується. Щодня відбуваються засідання оперативного штабу з питань надзвичайних ситуацій та проводяться виїзди на місця підтоплень. Рятувальники спільно з органами влади постійно проводять моніторинг рівня води у водоймах Рокитнівщини, а саме в річках Бунів та Льва. 
5 років минає 22 травня, як розстріляли волинську бригаду під Волновахою. На жаль, під час обстрілу під Волновахою загинули військові з Рокитнівщини: Віталій Маринич та Леонід Озеранчук. Вшанувати пам'ять полеглих на чолі з очільником району Миколою Кушніром в Донецьку область, в село Благодатне, від Рівненщини поїхали мами та родичі загиблих (Рокитнівського та Радивилівського районів). У пам'ять про події, які відбулися у Волноваському районі, проводяться заходи з вшанування подій, які відбулися в 2014 році. Нагадаємо, дружні відносини розпочалися з підписання Меморандуму про партнерські стосунки ще в 2016 році між Рівненщиною Олексієм Муляренком та Луганщиною – Юрієм Гарбузом
Освіту на сьогодні впевнено можна назвати найбагатшою галуззю на різноманітні події, заходи, свята. Усі вони, як і належить, спрямовані на поліпшення якості навчання та виховання підростаючого покоління, на створення таких умов і такого середовища в навчальних закладах, в яких би дитина почувала себе комфортно, а водночас могла б проявити свої вміння і здібності. Про таку атмосферу для школярів, звісно, піклуються і створюють її педагоги. Відповідні навчання та підготовку проходять і вони самі. Особливо тепер, в період діяльності Нової української школи, коли від освітян вимагаються нові підходи як до кожної окремої дитини, так і до системи навчання в цілому. Один із заходів, спрямований на допомогу вчит
Військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура») вже має стійкі традиції на теренах України, але на Рокитнівщині відбулася вперше. Це сталося у нас минулими вихідними 17-19 травня.
Особисто в мене після першого, програного "Спартою" в Кисоричах півфінального матчу з олевським "Штурмом" – 2:3, ніяких сумнівів щодо майбутнього фіналіста не було. Я знав тільки одне – бажаною фінальною путівкою заволодіють спартанці, – не важливо з яким рахунком, але тільки з тим, який влаштує кисоричан. Причина для цього одна – в матчі у себе вдома "Спарта" грала експериментальним складом, в якому були відсутні 50% гравців основного складу, котрі складали кістяк "Граніта", що «розбомбив» того кубкового дня рівненський "Стандарт-Водник" – 7:0.
– Два удари – два голи, – бідкався мені після другого забитого м’яча біля власних воріт зарічненський голкіпер. І був правий, правда, не на всі 100%. 
18 травня в Олевську на Житомирщині пройшли змагання всеукраїнського турніру серед юнаків з вільної боротьби «Кубок міста Олевськ». 
У кожного народу є своє національне вбрання – самобутнє, унікальне, яке служить свого роду ідентифікатором нації. Але українська вишиванка, її багатобарвність, багатогранність, фантазія – з глибини віків притаманна лише нам, українцям. І хоча у так звані «союзні» часи все національне, індивідуальне, характерне для окремої нації, піддавалось гонінню, наша українська вишиванка вижила і в роки незалежності розквітла новими барвами, яскравими відтінками та кольорами. І стала модною не тільки в Україні, а на всіх континентах планети. Її залюбки одягають в усій Європі, Північній та Південній Америках, в Австраліїі і навіть у Африці, адже нашого цвіту – по всьому світу. Українська вишиваночка робить красунею кож
